Функціональна систематизація та концептуальна послідовність застосування геоінформаційних методів для вирішення просторово-планувальних завдань територіальних громад
DOI:
https://doi.org/10.31548/Ключові слова:
геоінформаційні системи територіальних громад, геоінформаційне моделювання земельних ресурсів, просторове планування, просторовий аналіз землекористувань, дистанційне зондування Землі, багатокритеріальний аналіз, GeoAI (Геопросторовий штучний інтелект)Анотація
У статті здійснено функціональну систематизацію сучасних геоінформаційних методів, що застосовуються для вирішення просторово-планувальних завдань територіальних громад. Метою дослідження є визначення функціонального призначення геоінформаційних методів та формування концептуальної послідовності їх вибору і поєднання залежно від характеру просторово-планувального завдання, складу вихідних геопросторових даних та очікуваного просторового результату. Методичну основу дослідження становили порівняльний аналіз, методи класифікації та узагальнення, а також концептуальне моделювання.
За результатами дослідження виділено вісім функціональних груп геоінформаційних методів: просторова інтеграція та оверлейний аналіз; аналіз близькості та зон впливу; мережевий аналіз і оцінювання просторової доступності; просторова статистика та геостатистичне моделювання; дистанційне спостереження та моніторинг змін; багатокритеріальне оцінювання територіальної придатності; сценарне просторове моделювання; GeoAI (геопросторовий штучний інтелект) та методи машинного навчання. Встановлено відповідність між просторово-планувальними завданнями, вихідними геопросторовими даними, методами їх опрацювання та одержуваними просторовими результатами. Обґрунтовано доцільність послідовного або комплексного поєднання декількох функціональних груп методів залежно від характеру поставленого завдання.
Сформовано концептуальну послідовність «просторово-планувальне завдання → вихідні геопросторові дані → метод аналізу або моделювання → просторовий результат → валідація результату → планувальне рішення». Її застосування проілюстровано на прикладі геоінформаційного опрацювання кадастрових матеріалів земельної ділянки Свірзького замку та концептуального моделювання територіальних обмежень у середовищі QGIS. Показано можливість поєднання операцій відтворення цифрового контуру земельної ділянки, тематичного відображення обмежень і буферного моделювання. Наголошено на необхідності розмежування розрахункових результатів геоінформаційного моделювання та юридично встановлених меж охоронних зон.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої функціональної систематизації та концептуальної послідовності для обґрунтованого вибору й поєднання геоінформаційних методів під час вирішення просторово-планувальних завдань територіальних громад. Отримані результати мають концептуально-методичний характер, а подальші дослідження передбачають практичну апробацію запропонованого підходу, уточнення геометричних параметрів модельних зон та кількісну валідацію результатів.
Отримано: 01.10.2026;
Прийнято: 15.10.2026;
Посилання
1. Novakovskyi L. Ya., Martyn A., Novakovska I., Slavin I., Skrypnyk L. Formation of land use restrictions by geoinformation analysis methods in spatial planning (on the example of territory around the airfields). Ukrainian Geographical Journal. 2021. No. 1. P. 44–53. DOI: https://doi.org/10.15407/UGZ2021.01.044.
2. Koshel A., Denysiuk B., Poltavets A. Algorithm for the Use of Geoinformation Technologies for the Purpose of Geoecological Monitoring of Territorial Communities. Land Management, Cadastre and Land Monitoring. 2025. No. 4. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.08.
3. Bourbonnais M. L. Applications of geographic information systems, spatial analysis, and remote sensing in environmental impact assessment. Routledge Handbook of Environmental Impact Assessment. 1st ed. Routledge, 2022. Chapter 12. P. 201–220. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429282492-13.
4. Mansourihanis O., Maghsoodi Tilaki M. J., Yousefian S., Zaroujtaghi A. A Computational Geospatial Approach to Assessing Land-Use Compatibility in Urban Planning. Land. 2023. Vol. 12, No. 11. Art. 2083. DOI: https://doi.org/10.3390/land12112083.
5. Sahin E., Iban M. C., Bilgilioğlu S. S. Remote Sensing-Enabled Urban Growth Simulation Overlaid with AHP-GIS-Based Urban Land Suitability for Potential Development in Mersin Metropolitan Area, Türkiye. Applied Sciences. 2024. Vol. 14, No. 8. Art. 3484. DOI: https://doi.org/10.3390/app14083484.
6. Kulikovska O., Kolb I., Kovalyshyn O., Kolodiy P., Stupen R., Trzyniec K., Vasyuk V., Hutsol T. Integration of UAV Photogrammetry and GIS for Digital Elevation Modeling in Urban Land Use Planning. Sustainability. 2026. Vol. 18, No. 6. Art. 3047. DOI: https://doi.org/10.3390/su18063047.
7. Kulikovska O., Stupen R., Kolodii P. Pro misku prohramu mistobudivnoi diialnosti ta stvorennia heoinformatsiinoi elektronnoi mistobudivnoi kadastrovoi systemy Kryvoho Rohu: sutnist, struktura ta ochikuvani rezultaty [On the urban planning program and the creation of a geoinformation electronic urban cadastral system of Kryvyi Rih: essence, structure and expected results]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. 2026. No. 91. P. 650–664. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2026.91.650-664. [in Ukrainian].
8. Yevdokimov A., Mamonov K., Radzinska Y., Shterndok E., Nesterenko S. Methodical principles of application of geoinformation systems and technologies in urban planning monitoring of real estate of territorial communities. Automobile Roads and Road Construction. 2025. Vol. 118, No. 1. P. 114–122. DOI: https://doi.org/10.33744/0365-8171-2025-118.1-114-122.
9. Radzinska Yu. B., Kuzmenko S. Yu., Zhehulska A. O. Heoinformatsiini systemy u planuvanni mistobudivnykh rishen [Geoinformation systems in urban planning decisions]. Komunalne hospodarstvo mist. 2025. Vol. 3, No. 191. P. 408–412. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-3-191-408-412. [in Ukrainian].
10. Janowicz K., Gao S., McKenzie G., Hu Y., Bhaduri B. GeoAI: spatially explicit artificial intelligence techniques for geographic knowledge discovery and beyond. International Journal of Geographical Information Science. 2020. Vol. 34, No. 4. P. 625–636. DOI: https://doi.org/10.1080/13658816.2019.1684500.
11. Aidaoui A., Dechaicha A., Alkama D., Menai I., Salah Salah H. Mapping Tomorrow’s Cities: GeoAI Strategies for Sustainable Urban Planning and Land Use Optimization. Journal of Contemporary Urban Affairs. 2024. Vol. 8, No. 1. P. 158–176. DOI: https://doi.org/10.25034/ijcua.2024.v8n1-9.
12. Petrosyan M., Efendyan P. Geo-AI in Spatial Data Infrastructure: A Comprehensive Review. Suchasni dosiahnennia heodezychnoi nauky ta vyrobnytstva. 2025. Issue I (49). P. 38–41. DOI: https://doi.org/10.33841/1819-1339-1-49-38-41.
13. Magagnoli B., Romio F. A. P., Lobosco G., Tinti L. Interconnected Landscapes: Multiscale Integration of Earth Observation and GIS for Sustainable Planning. Journal of Landscape Architecture. 2025. P. 219–226. DOI: https://doi.org/10.14627/537754020.
14. Neag A.-M., Matei F., Sălăgean T., Pop I., Truță A. L., Mălinaș C. Smart Land Management through GIS–Innovative System of Monitoring Fragmentation and Infrastructure Development. Bulletin of University of Agricultural Sciences and Veterinary Medicine Cluj-Napoca. Forestry and Cadastre. 2025. Vol. 82, No. 1. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.15835/buasvmcn-fc:2025.0013.
15. Luengo Cartagena Á., Díez-Pisonero R. Strategic Land Assessment, Land Suitability, and Territorial Intelligence for Metropolitan Infrastructure: Rethinking Airport Location in the Madrid Region. Land. 2025. Vol. 14, No. 10. Art. 2018. DOI: https://doi.org/10.3390/land14102018.
16. Kasiyanchuk D., Davybida L. Geoinformation modelling for the siting of industrial solar power plants considering landslide processes in mountainous areas. Geodynamics. 2025. Vol. 2(39). P. 83–98. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2025.02.083.
17. Kasiyanchuk D. Heoinformatsiine zabezpechennia ukhvalennia rishen shchodo obminu ta konsolidatsii zemel u mezhakh terytorialnoho planuvannia [Geoinformation support for decision-making on land exchange and consolidation within territorial planning]. Airport Planning, Construction and Maintenance Journal. 2025. No. 2. P. 91–99. DOI: https://doi.org/10.32782/apcmj.2025.2.
18. Pro okhoronu kulturnoi spadshchyny [On the protection of cultural heritage]. (2000). Law of Ukraine No. 1805-III of June 8, 2000, Article 32. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2027 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
