Інтелектуальні технології в еволюції електронних геодезичних приладів: концептуальні засади інтеграції штучного інтелекту в системи просторового управління та геоінформаційного середовища
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.07Ключові слова:
інтелектуалізація, геодезичні прилади, сенсорна інтеграція, штучний інтелект, геоінформаційні системи, публічне просторове управлінняАнотація
Стаття досліджує питання інтелектуалізації електронних геодезичних інструментів у контексті систем публічного просторового менеджменту, акцентуючи трансформацію від автоматизованих процедур до адаптивних самонавчальних технологічних рішень з інтеграцією принципів цифрової етики. Реалізовано алгоритмічний аналіз із залученням розширеного фільтра Калмана (EKF) та рекурентних нейромережевих архітектур довгої короткочасної пам'яті (LSTM) для адаптивної фільтрації інформаційних потоків, а також методів геопросторової статистики та ГІС-візуалізації для верифікації координатної консистентності. Отримані наукові результати свідчать, що інтелектуалізація детермінує трансформацію до когнітивних систем із сенсорною інтеграцією (GNSS, IMU, EDM), досягаючи міліметрової точності через застосування алгоритмів штучного інтелекту, зокрема EKF та LSTM, для прогностичного моделювання похибок та автокорекції. Встановлено, що хмарна інфраструктура та інтероперабельність із ГІС-платформами (ArcGIS, QGIS) формують уніфіковане цифрове середовище з механізмами валідації даних, що підвищує метрологічну стабільність та етичну підзвітність систем.
Практична значущість дослідження визначається вдосконаленням систем публічного управління, зокрема урбаністичного планування, земельно-кадастрового обліку та інфраструктурного моніторингу, де інтелектуалізовані прилади забезпечують оновлення даних у режимі реального часу та превентивне управління ризиками. Дослідження сприяє підвищенню транспарентності державних реєстрів через цифрові паспорти вимірювань, редукуючи похибки та юридичні колізії в геоінформаційному середовищі. Перспективи подальших наукових розвідок передбачають розробку етичних стандартів для штучного інтелекту в геодезії та інтеграцію з технологіями Інтернету речей (IoT) для створення глобальних мереж моніторингу.
Ключові слова: інтелектуалізація, геодезичні прилади, сенсорна інтеграція, штучний інтелект, геоінформаційні системи, публічне просторове управління.
Посилання
1. Batrakova, A. H., Dorozhko, Ye. V., & Yemets, V. A. (2021). Osoblyvosti pobudovy tsyfrovoi modeli reliefu za rezultatamy heodezychnoi ziomky mistsevastsi [Features of constructing a digital terrain model based on the results of geodetic surveying of the area]. Komunalne hospodarstvo mist, 1(161), 104–108. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2021-1-161-104-108
2. Kovalenko, L. O. (2022). Heodezychne zabezpechennia budivnytstva inzhenernykh sporud [Geodetic support for the construction of engineering structures]. Komunalne hospodarstvo mist. Seriia: informatsiini tekhnolohii ta inzheneriia, 3(170), 223–227. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2022-3-170-223-227
3. Makedon, V. V., & Bailova, O. O. (2023). Planuvannia i orhanizatsiia vprovadzhennia tsyfrovykh tekhnolohii v diialnist promyslovykh pidpryiemstv [Planning and organizing the implementation of digital technologies in the activities of industrial enterprises]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia “Ekonomichni nauky”, 47, 16–26. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2023-47-3
4. Makedon, V. V., Kholod, O. H., & Yarmolenko, L. I. (2023). Model otsinky konkurentospromozhnosti vysokotekhnolohichnykh pidpryiemstv na zasadakh formuvannia kliuchovykh kompetentsii [Model for assessing the competitiveness of high-tech enterprises based on the formation of key competences]. Akademichnyi ohliad, 2(59), 75–89. https://doi.org/10.32342/2074-5354-2023-2-59-5
5. Rybina, O. I. (2025). Intehrovana model ISLA yak vidpovid na vyklyky suchasnoi zemelnoi polityky Ukrainy [Integrated ISLA model as a response to the challenges of modern land policy of Ukraine]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. Seriia ekonomichna. Seriia yurydychna, 44, 416–423. https://doi.org/10.5281/zenodo.15532670
6. Stupen, O. I., Prokopenko, N. I., & Shevchuk, S. M. (2025). Tsyfrova transformatsiia systemy zemleustroiu: avtomatyzatsiia upravlinskykh protsesiv u sferi vykorystannia ta okhorony zemelnykh resursiv [Digital transformation of the land management system: automation of management processes in the field of land use and protection]. Zbirnyk naukovykh prats Ukrainskoho derzhavnoho universytetu zaliznychnoho transportu, 212, 172–184. https://doi.org/10.18664/1994-7852.212.2025.336296
7. Sukhyi, P. O., Sabadash, V. I., & Darchuk, K. V. (2021). Suchasni elektronni heodezychni prylady: praktykum [Modern electronic geodetic instruments: Practicum]. Chernivtsi: Yurii Fedkovych Chernivtsi National University.
8. Tymchenko, S. I. (2024). Kontseptsiia tsyfrovizatsii dorozhnio-infrastrukturnykh proiektiv v Ukraini: vykorystannia heoinformatsiinykh tekhnolohii dlia pidvyshchennia efektyvnosti upravlinnia [The concept of digitalization of road infrastructure projects in Ukraine: using geoinformation technologies to improve management efficiency]. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 60, 95–104. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2024.60.95-104
9. Shevchuk, S. M., Domashenko, H. T., & Kuryshko, R. V. (2024). Heodezychnyi monitorynh pry rozrobtsi kompleksnykh planiv prostorovoho rozvytku [Geodetic monitoring in the development of integrated spatial development plans]. Heohrafiia ta turyzm, 31, 31–37. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2024.76.31-37
10. Bajrami Lubishi, F., & Lubishtani, M. (2025). Advancing geodesy education: Innovative pedagogical approaches and integration into STEM curricula. STEM Education, 5(2), 229-249. https://doi.org/10.3934/steme.2025012
11. Kukhar, M., Myronenko, M., Kobzan, S., & Masliy, L. (2023). Analysis of the main aspects of modern tools for solving geodetic problems. Sworld-Us Conference Proceedings, 1(usc16-01), 37-42. https://doi.org/10.30888/2709-2267.2023-16-01-043
12. Makedon, V., Myachin, V., Aloshyna, T., Cherniavska, I., & Karavan, N. (2025). Improving the readiness of enterprises to develop sustainable innovation strategies through fuzzy logic models. Economic Studies (Ikonomicheski Izsledvania), 34(5), 165-179. https://archive.econ-studies.iki.bas.bg/2025/2025_05/2025_05_09.pdf
13. Sehnal, M. (2025). The visibility challenge of geodesy. GIM International, 39(4), 20–21. https://www.gim-international.com/content/article/the-visibility-challenge-of-geodesy
14. Stadnikov, V., Likhva, N., Miroshnichenko, N., Kostiuk, V., & Dorozhko, Y. (2025). Exploring Geoinformation Technology Potential for Automating the Development and Maintenance of Digital Topographic Maps. African Journal of Applied Research, 11(1), 146-156. https://doi.org/10.26437/ajar.v11i1
15. Stefanova, A. (2025). Geodesy 4.0: Geodesy transformation via new technologies. Proceedings of the XII International Scientific Conference on Architecture and Civil Engineering (ArCivE 2025), Varna, Bulgaria, Vol. 5, 311-317.
16. Wójcik, M., Dmochowska-Dudek, K., & Tobiasz-Lis, P. (2021). Boosting the potential for GeoDesign: Digitalisation of the system of spatial planning as a trigger for smart rural development. Energies, 14(13), 3895. https://doi.org/10.3390/en14133895
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
