Алгоритм використання геоінформаційних технологій з метою геоекологічного моніторингу територіальних громад
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.08Ключові слова:
геоінформаційні системи, геоекологічний моніторинг, об’єднана територіальна громада, управління земельними ресурсами, землеустрій, раціональне використання земельАнотація
У статті розглядається роль та можливості сучасних геоінформаційних технологій у процесі геоекологічного моніторингу територіальних громад. Зростання антропогенного навантаження, зміни клімату та активне освоєння земельних ресурсів зумовлюють необхідність упровадження інноваційних інструментів для своєчасного виявлення, аналізу та прогнозування стану довкілля. Геоінформаційні системи забезпечують інтеграцію різнотипних просторових даних, їх моделювання та оперативну візуалізацію, що дає змогу органам місцевого самоврядування приймати науково обґрунтовані управлінські рішення щодо використання природних ресурсів, планування територій та екологічної безпеки на місцевому рівні.
У межах дослідження проаналізовано основні функціональні можливості геоінформаційних систем, зокрема просторовий аналіз, геостатистику, моделювання ризиків і сценарне прогнозування. Особливу увагу приділено використанню дистанційного зондування Землі для оцінювання динаміки природних процесів, таких як деградація ґрунтів, зміна рослинного покриву, водний баланс і виявлення забруднень. Наведено приклади застосування комплексних геоінформаційних рішень у громадах для моніторингу стану земель, аналізу екологічної стійкості та контролю за дотриманням природоохоронних норм.
Результати дослідження доводять, що впровадження геоінформаційних технологій у систему геоекологічного моніторингу є ключовою умовою підвищення ефективності управління природними ресурсами на рівні територіальних громад. Використання інтегрованих геопросторових даних дозволяє підвищити точність оцінювання екологічних загроз та формувати обґрунтовані стратегії сталого розвитку. Таким чином, геоінформаційні системи виступають основою для створення сучасних моніторингових систем, що відповідають вимогам адаптивного управління у сфері довкілля.
Ключові слова: геоінформаційні системи, геоекологічний моніторинг, об’єднана територіальна громада, управління земельними ресурсами, землеустрій, раціональне використання земель.
Посилання
1. Durova, N. V., & Pershko, L. O. (2024). Heoinformatsiini tekhnolohii terytorialnykh hromad v umovakh didzhytalizatsii [Geoinformation technologies of territorial communities in the context of digitalization]. Akademichni vizii, (32), 1–14.
2. Yasinecka, I., & Mushenyk, I. (2021). Vykorystannia heoinformatsiinykh system i system dystantsiinoho zonduvannia dlia potreb zemelnoho kadastru, zemleustroiu ta upravlinnia zemelnymy resursamy [Use of geoinformation systems and remote sensing systems for land cadastre, land management, and land resources administration]. Pryrodnychi nauky, 2, 55–66.
3. Kanivets, O. M. (2023). Formuvannia monitorynhu vykorystannia zemel obiednanykh terytorialnykh hromad [Formation of monitoring of land use in united territorial communities] (Doctoral dissertation, KhNUMG im. O. M. Beketova).
4. Braslavska, O. (2025). HIS-tekhnolohii ta dystantsiine zonduvannia u monitorynhu zmin zemlekorystuvannia [GIS technologies and remote sensing in monitoring land use changes]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia, (89), 472–487. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2025.89.472-487
5. Bricker, S., Jelenek, J., van der Keur, P., et al. (2024). Geoscience for Cities: Delivering Europe’sSustainable Urban Future. Sustainability, 16, 2559. DOI: https://doi.org/10.3390/su16062559.
6. Hölscher, K., Frantzeskaki, N., Collier, M.J., et al. (2023). Strategies for maistreaming nature-basedsolutions in urban planning in the European cities. Urban Sustainability, 3 (54). DOI:https://doi.org/10.1038/s42949-023-00134-9.
7. Kovalchuk, I., Ivanov, Y., & Pylypovych, O. (2024, October). Geoecological Analysis of the Urban System: Structure, Algorithms, Principles of Monitoring. In International Conference of Young Professionals «GeoTerrace-2024» 1. 1-5.
8. Koroso, N., & Zevenbergen J. (2024). Urban land management under rapid urbanization: Exploringthe link between urban land policies and urban land use efficiency in Ethiopia. Cities, 153,105269. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cities.2024.105269
9. Azimov, O. T., Shevchuk, O. V., & Azimova, K. O. (2020). Geoinformation systems in the investigations of the environment pollution drivers within the catchment areas of landfills: current state and trends. Geoinformatics (Ukraine), 2(74), 69-88.
10. Tsatsaris, A., Kalogeropoulos, K., Stathopoulos, N., Louka, P., Tsanakas, K., Tsesmelis, D. E., ... & Chalkias, C. (2021). Geoinformation technologies in support of environmental hazards monitoring under climate change: An extensive review. ISPRS International Journal of Geo-Information, 10(2), 94.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
