Інтелектуалізація електронних геодезичних приладів у системах просторового управління як основа впровадження штучного інтелекту в геоінформаційне середовище
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.02.08Ключові слова:
штучний інтелект, геодезичні прилади, просторове управління, лазерне сканування, моніторинг інфраструктури, цифрові двійникиАнотація
Стаття присвячена формуванню прикладних засад інтелектуалізації електронних геодезичних приладів через їхню інтеграцію з технологіями штучного інтелекту (ШІ). Дослідження присвячено переходу від традиційних вимірювальних приладів до адаптивних геодезичних систем. Такі комплекси зберігають метрологічну стабільність у мінливому середовищі. Методологія базується на техніко-аналітичному підході та структурному моделюванні інтелектуальних пристроїв. Проведено порівняльну оцінку функціональних режимів роботи. Виконано аналіз часових рядів геодезичних спостережень. Узагальнено практики застосування штучного інтелекту в геоінформаційних системах. Інформаційну основу склали технічні параметри тахеометрів і GNSS-приймачів. Використано характеристики лазерних сканерів та сенсорних платформ моніторингу. Застосовано дані цифрових систем управління міською інфраструктурою. Результати підтверджують ефективність алгоритмів комп'ютерного зору. Програмні модулі автоматично розпізнають віхи та призми у польових умовах. Системи ідентифікують контрольні марки та просторові орієнтири без ручного налаштування. Цей підхід скорочує час на наведення приладів. Кількість повторних спостережень значно зменшується. Вбудовані діагностичні інструменти фіксують температурний дрейф на ранніх етапах. Алгоритми виявляють вібраційні впливи та нестабільність живлення. Система контролює відхилення калібрування в реальному часі. Це запобігає переходу похибок у критичний стан. Інтеграція тахеометрії з GNSS та LiDAR покращує точність даних. Використання фотограмметрії та безпілотних платформ прискорює оновлення топографічних планів. Цифрові моделі місцевості та кадастрові бази формуються оперативніше. Геодезичні сенсеʼори ефективно працюють у мережах безперервного контролю. Їх застосовують для моніторингу мостів і дамб. Системи відстежують стан тунелів та висотних споруд. Практична цінність полягає у розробці концепції геодезичних комплексів нового покоління. Нові прилади поєднують точні вимірювання з прогнозною аналітикою. Програмне забезпечення автоматично підтримує прийняття управлінських рішень. Наукова новизна визначається комплексним підходом до інтеграції штучного інтелекту. Поєднано інструментальні засоби з аналітичними моделями. Враховано інфраструктурні аспекти впровадження технологій у геодезичну практику.
Отримано: 27.04.2026;
Прийнято: 08.06.2026;
Посилання
1. Dorozhko, Ye. V., & Udovenko, I. O. (2025). Intelektualni tekhnolohii v elektronnykh heodezychnykh systemakh publichnoho prostorovoho upravlinnia: evoliutsiia vid avtomatyzatsii do tsyfrovo-etychnykh standartiv [Intelligent technologies in electronic geodetic systems of public spatial management: Evolution from automation to digital ethical standards]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel, 4, 117–129. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.09
2. Kukhar, M. A. (2025). Suchasni tendentsii intehratsii heodezii, HIS ta shtuchnoho intelektu dlia roboty z prostorovymy danymy [Modern trends in the integration of geodesy, GIS and artificial intelligence for spatial data processing]. Komunalne hospodarstvo mist. Seriia: Informatsiini tekhnolohii ta inzheneriia, 4(192), 285–291. DOI: https://doi.org/10.33042/3083-6727-2025-4-192-285-291
3. Nesterenko, S. H., Radzinska, Yu. B., Yevdokimov, A. A., & Shterndok, E. S. (2024). Suchasni aspekty metodychnoho zabezpechennia heodezychnoho monitorynhu obiektiv ta terytorii [Modern aspects of methodological support for geodetic monitoring of objects and territories]. Komunalne hospodarstvo mist. Seriia: Tekhnichni nauky ta arkhitektura, 6(187), 199–203. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-6-187-199-203
4. Akerele, T. M., Owoigbe, K. V., & Idowu, R. L. (2025). The role of artificial intelligence in automating bathymetric data analysis and feature detection. International Journal of Research Publication and Reviews, 6(7), 1850–1859. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15869266
5. Hamzić, A. (2023). Artificial intelligence in geodesy and geoinformatics: A review. Glasnik Saveza geodetskih inženjera i geometara Bosne i Hercegovine, 54, 132–145. Available at: https://glasnik.suggsbih.ba/glasnik/54/documents/GG54_132.pdf
6. Idowu, T. O., & Ilesanmi, K. S. (2025). A review of the challenges and prospects of artificial intelligence applications in gravimetric geodesy. Journal of Spatial Information Sciences, 2(1), 26–40. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14809386
7. Karanikolas, N., Kyriakidou, E., & Athanasouli, E. (2025). Artificial intelligence and real estate valuation: The design and implementation of a multimodal model. Information, 16(12), 1049. DOI: https://doi.org/10.3390/info16121049
8. Mai, G., Xie, Y., Jia, X., Lao, N., Rao, J., Zhu, Q., Liu, Z., Chiang, Y.-Y., & Jiao, J. (2025). Towards the next generation of geospatial artificial intelligence. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation, 136, 104368. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jag.2025.104368
9. Makedon, V. V., Yarmolenko, L. I., Chumak, T. V., & Zaporozhchenko, O. Y. (2025). Ensuring the implementation of commercialization strategies for satellite services in the digital economy. Academy Review, 2(63), 187–203. DOI: https://doi.org/10.32342/3041-2137-2025-2-63-12
10. Makedon, V., Myachin, V., Aloshyna, T., Cherniavska, I., & Karavan, N. (2025). Improving the readiness of enterprises to develop sustainable innovation strategies through fuzzy logic models. Economic Studies (Ikonomicheski Izsledvania), 34(5), 165–179. DOI: https://doi.org/10.18664/1994-7852.212.2025.336296
11. Malashchuk, O., Movchan, T., & Rozhi, T. (2025). Intelligent technologies in the evolution of electronic geodetic instruments: Conceptual basis for the integration of artificial intelligence into spatial management systems and geoinformation environments. Land Management, Cadastre and Land Monitoring, 4, 95–107. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.07
12. Odoh, I. E., & Tangwam, M. (2026). AI applications to metes-and-bounds descriptions: Innovation, accuracy, and the evolving practice of land surveying. International Journal of Scientific Research and Technology, 3(4), 161–170.
13. Pierdicca, R., & Paolanti, M. (2022). GeoAI: A review of artificial intelligence approaches for the interpretation of complex geomatics data. Geoscientific Instrumentation, Methods and Data Systems, 11(1), 195–218. DOI: https://doi.org/10.5194/gi-11-195-2022
14. Shodiyev, R. M., & Xushvaqtov, A. S. (2025). Modern instruments used in the fields of mine surveying and geodesy. International Journal of Artificial Intelligence, 5(7), 329–333. Available at: https://www.academicpublishers.org/journals/index.php/ijai/article/view/5824/6739
15. Soja, B., Kaselimi, M., Asgarimehr, M., Modiri, S., Sharifi, M. A., Belda, S., Liu, L., Omidalizarandi, M., & Śliwińska-Bronowicz, J. (2025). The role of AI in modern geodesy: Insights from GGOS Focus Area AI4G. IAG Scientific Assembly 2025. DOI: https://doi.org/10.3929/ethz-c-000783501
16. Zhang, G., Cheng, H., & Yang, H. (2026). Research on the application of industrial robot technology in large-scale geodetic data acquisition. Journal of Environmental & Earth Sciences, 8(2), 157–182. DOI: https://doi.org/10.30564/jees.v8i2.13075
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель

TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).