Методичні підходи землевпорядного формування рекреаційного землекористування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2021.03.10Анотація
Сьогодні, в умовах трансформаційних перетворень, рекреаційний потенціал водойм використовується лише частково, у зв’язку із пріоритетністю розвитку інших галузей діяльності (оздоровчої). Це при тому, що цінність водних ресурсів полягає в їх задіяні у процесах усіх галузях діяльності. Саме тому, питання землевпорядного формування рекреаційного землекористування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг потребує комплексного підходу. Яке здійснюється через оцінювання рекреаційно-туристичного потенціалу територій та населених пунктів для акцентування характерних особливостей та ознак, що важливі при здійсненні рекреаційної діяльності та мають безпосередній вплив на планувальну організацію землекористування.
Для вирішення поставленої мети та повного розуміння автором схематично наведено поняття «структурні компоненти, що формують землекористування культурних ландшафтів». Встановлено, що в умовах міста, оцінювання привабливості землекористування ландшафтів для рекреаційної діяльності повинно визначати своєрідність рекреаційного землекористування відповідно до регіональної та місцевої специфіки і ландшафтного різноманіття. Висвітлено, що у результаті використання різних методичних підходів до оцінки рекреаційного потенціалу землекористування водоохоронної зони та прибережної захисної смуги повинно бути встановлено: рекреаційну ємність землекористування території; допустиме рекреаційне навантаження; рекреаційну дигресію. Крім того, за результатами оцінки пропонується рекреаційне землекористування територій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг поділити за рейтингом популярності, зокрема з високим, середнім та низьким значенням потенціалу. Як приклад розглянуто стан рекреаційного потенціалу у місті Києві та встановлено, що землевпорядне облаштування міста потребує негайного вирішення для подальшого розвитку саме рекреаційного землекористування. Також автором із-за відсутності встановлених меж водоохоронних зон представлено характеристику найгостріших соціальних та екологічних проблем землекористування водойм міста Києва.
Встановлено, що якщо обмеження у використанні земель та інших природних ресурсів існують, але інформації про них немає, то з’являється ймовірність появи різних видів шкоди для землекористування водоохоронних зон та прибережних смуг. Саме тому, пропонуються виділити функціональні зони землекористування прибережної захисної смуги за типами розвитку, що дозволить більш ефективному використанню наявного потенціалу рекреаційного землекористування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах м. Київ і його екологізації та загалом підвищенню капіталізації.
Ключові слова: рекреаційне землекористування, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги,функціональні зони.
Посилання
PLESO (2019). Vodna stratehiia mista Kyieva 2018-2025 rr. [Water strategy of the city of Kyiv 2018-2025.]. Kyiv: KP PLESO.
Beidyk, O. (2001). Rekreatsiino-turystski resursy Ukrainy: Metodolohiia ta metodyka analizu, terminolohiia, raionuvannia [Recreational and tourist resources of Ukraine: Methodology and methods of analysis, terminology, zoning]. Kyiv: Kyivskyi universytet.
Peresoliak, V.Iu. Malakhova, S.O. (2013). Osoblyvosti vstanovlennia pryberezhnykh zakhysnykh smuh malykh richok i strumkiv u naselenykh punktakh (na prykladi Zakarpatskoi oblasti) [Features of establishment of off-shore defences zonal of the small rivers and brooks are in settlements (on the example ofthe Zakarpattia region)]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. Vyp. 23.18, 67-71.
Klieshch, A. A., Samoilova, Yu. V. (2019). Development of water - protection zones in an UA city: methodical problems and ways of their solution through landscape-ecological planning. Man and Environment. Issues of Neoecology, 31, 26-39.
https://doi.org/10.26565/1992-4224-2019-31-03
Bohak, L. M., Tymofieiev, M. V. (2007). Do pytannia uporiadkuvannia zabudovy pryberezhnykh terytorii v mezhakh miskykh naselenykh punktiv [To the question of organization of tuning of off shore territories within bounds of city settlements]. Suchasne promyslove ta tsyvilne budivnytstvo, Vol. 1, 47-51.
Popovych S. (1996). Turystychno-ekskursiini resursy Ukrainy: vstup do problemy [Tourist and excursion resources of Ukraine: introduction to the problem]. Kyiv: Instytut turyzmu federatsii profspilok Ukrainy, pp. 7-15.
Tretiak, A., Tretiak, V., Priadka, T., Skliar, Yu. and Kapinos, N. (2021), Territorial-spatial planning of land use in Ukraine: conceptual basis in the context of vital activity security. Agrosvit, vol. 15, pp. 3-13.
https://doi.org/10.32702/2306-6792.2021.15.3
Vodnyi kodeks Ukrainy [Water Code of Ukraine]: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-vr.
Zemelnyi kodeks Ukrainy [Land Code of Ukraine]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2874%D0%B0-07.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).