До питання формування інституціонального середовища екологобезпечного аграрного землекористування
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2021.03.08Анотація
Стаття присвячена питанням формування інституціонального середовища екологобезпечного аграрного землекористування через модель гармонізації екологічних і економічних інтересів суб’єктів аграрного землекористування.
Структура аграрного землекористування побудована на критеріях, у змісті яких представлені як економічні, так і екологічні інтереси суспільства. Наприклад, землевласник (землекористувач) зацікавлений в переведенні своїх земельних угідь у найбільш економічно привабливі – ріллю, що відображає його приватні економічні інтереси, а з іншого – суспільство зацікавлене у підтриманні оптимального стану агроландшафтів, який своєю чергою забезпечується оптимальним співвідношенням дестабілізуючих та стабілізуючих сільськогосподарських угідь, що відображає суспільні екологічні інтереси [7].
Зазвичай така диференціація інтересів суб'єктів аграрного землекористування зумовлює ситуації неможливості добровільно їх узгодити.
Тож виникає нагальна проблема у ефективній регуляторній політиці у сфері землекористування, зокрема і шляхом формування інституціонального середовища екологобезпечного аграрного землекористування через модель гармонізації екологічних і економічних інтересів суб’єктів аграрного землекористування.
У статті, з’ясовано, що інституціональна модель гармонізації екологічних і економічних інтересів суб’єктів аграрного землекористування передбачає запровадження інструментарію ліквідації конфлікту екологічних й економічних інтересів, що налічує низку інструментів, важелів та прийомів, зокрема: формування екологобезпечних аграрних землеволодінь і землекористувань на засадах природно-адаптаційної парадигми; формування екологічної свідомості землекористувачів, екологічної моралі та етики; розвиток організаційно-економічного механізму формування екологобезпечних аграрних землеволодінь і землекористувань оптимальному через поєднання ринкових та державних важелів впливу; нормативно-правове забезпечення екологічної безпеки аграрного землекористування; оптимізація організаційної структури управління землекористуванням.
Ключові слова. Інституціональне середовище, інституції, екологобезпечне аграрне землекористування, земельні відносини, економічний розвиток, екологія.
Посилання
Budzyak O. (2015) Kontseptualʹni zasady stratehichnoho rozvytku ekolohobezpechnoho zemlekorystuvannya [ Conceptual principles of strategic development of ecologically safe land use] Ekonomist. no 5. S. 54-56. [in Ukrainian].
Kazʹmir P.H., (2009) Orhanizatsiya silʹsʹkohospodarsʹkoho vykorystannya zemelʹ na landshaftno-ekolohichniy osnovi [Organization of agricultural land use on a landscape-ecological basis] Lʹviv. Spolom. [in Ukrainian].
Rohach S.M. (2012) Instytutsionalizatsiya ahrarnoho pryrodokorystuvannya [Institutionalization of agrarian nature management] , [in Ukrainian].
Saykо V.F., Boykо P.I.(2002) Sivozminy u zemlerobstvi Ukrayiny [Crop rotation in agriculture of Ukraine]. Ahrarna nauka, [in Ukrainian].
Stupenʹ M., Kazʹmir L. ( 2014) Instytutsionalʹni aspekty ekolohizatsiyi silʹsʹkohospodarsʹkoho zemlekorystuvannya v Ukrayini [Institutional aspects of greening of agricultural land use in Ukraine] Ekonomist. № 5. р. 53-56. [in Ukrainian].
Stupenʹ N.R. (2016)Ekoloho-ekonomichni determinanty efektyvnosti vykorystannya i vidtvorennya zemelʹnykh resursiv ahrosfery [Ecological and economic determinants of efficiency of use and reproduction of land resources of agrosphere] Ahrosvit. № 8. р. 61-68 . [in Ukrainian].
Stupenʹ R. (2014) Instytutsiyni umovy zemlevolodinnya ta zemlekorystuvannya u rozvytku ipotechnoho kredytuvannya [ Institutional conditions of land tenure and land use in the development of mortgage lending] Visnyk Lʹvivsʹkoho natsionalʹnoho ahrarnoho universytetu. Seriya: Ekonomika APK. № 21(2). р.81-85. [in Ukrainian].
Sunduk A.M., Holyan V.A., Androshchuk I.I., Savchuk V.V. (2018) Ahrarne pryrodokorystuvannya v Ukrayini: instytutsionalʹne pidhruntya, osnovni tendentsiyi ta finansovo-ekonomichni mekhanizmy ratsionalizatsiyi [ Agrarian nature management in Ukraine: institutional basis, main trends and financial and economic mechanisms of rationalization]. Ekonomika ta derzhava. № 9. р.19-29 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.32702/2306-6806.2018.9.19
Khvesyk M.A. Holyan V.A. (2007)Instytutsionalʹna modelʹ pryrodokorystuvannya v umovakh hlobalʹnykh vyklykiv [Institutional model of nature management in the context of global challenges ],Kiev. [in Ukrainian].
Davis L., North D. (1971) Institutional Change and American Economic Growth, Cambridge: Cambridge University Press
https://doi.org/10.1017/CBO9780511561078
Knight J. (1992) Institutions and Social Conflict. Cambridg University Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
