Геодезичне забезпечення процесів моніторингу змін у структурі землекористування України в період збройного протистояння та постконфліктного відновлення
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.02.0%25pКлючові слова:
геодезичне забезпечення, моніторинг, землекористування, війна, повоєнний період, ГІС, GNSS, БПЛА, дистанційне зондуванняАнотація
У статті розглянуто геодезичне забезпечення моніторингу змін землекористування в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів, що є ключовим елементом національної безпеки, економічного розвитку та соціальної стабільності. Метою статті є представлення аналізу сучасного стану і перспектив розвитку геодезичного забезпечення моніторингу земельних ресурсів. У процесі дослідження використано комплексний підхід, що передбачає аналіз наукових публікацій, а також практичних прикладів застосування геодезичних технологій для моніторингу змін землекористування в умовах збройного конфлікту та повоєнного відновлення територій України. Матеріалом практичного дослідження слугувало землекористування Білокриницької територіальної громади Рівненської області. Досліджено використання глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS), дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які дозволяють фіксувати зміни землекористування в режимі, близькому до реального часу, та ефективно використовувати геопросторову інформацію для прийняття управлінських рішень. Окрему увагу приділено лідарним технологіям, що дозволяють створювати високоточні тривимірні моделі земної поверхні та виявляти деградаційні процеси, особливо в географічно складних середовищах. Розглянуто гібридне позиціювання, яке поєднує різні джерела даних (супутникові, радіочастотні, інерційні сенсори, візуальні дані) для підвищення точності та надійності позиціювання, особливо в умовах обмеженої видимості або блокування супутникового сигналу. У дослідженні акцентовано, що процес обробки та інтерпретації геодезичних даних включає попередню обробку, просторову локалізацію, геоінформаційний аналіз та моделювання, а також генерацію картографічного матеріалу. Практична важливість дослідження полягає у наданні об'єктивних та актуальних даних для прийняття обґрунтованих рішень щодо раціонального використання земельних ресурсів, планування територій та оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Визначено, що подальші дослідження необхідні для вдосконалення використання цифрових технологій, автоматизації збору даних та інтеграції різних джерел інформації у ГІС-системах для надійного моніторингу змін землекористування як під час бойових дій, так і в період відбудови.
Ключові слова: геодезичне забезпечення, моніторинг, землекористування, війна, повоєнний період, ГІС, GNSS, БПЛА, дистанційне зондування.
Посилання
1. Pilicheva, M.O., Danylyuk, A.A. (2025) Analiz heodezychnykh metodiv ta danykh dystantsiynoho zonduvannya dlya formuvannya kartohrafichnoho zabezpechennya mistobudivnoyi dokumentatsiyi [Analysis of geodetic methods and remote sensing data for the formation of cartographic support for urban planning documentation]. Municipal Economy of Cities, 189 (1), 271-279. DOI: 10.33042/2522-1809-2025-1-189-271-279
2. Mamonov, K.A., Kanivetsʹ, O.M., Velychko, V.A., Hoy, V.V. (2024) Instrumentariy zabezpechennya zemleustroyu obʺyednanykh terytorialʹnykh hromad [Toolkit for ensuring land management of united territorial communities]. Highways and road construction, 115, 81-88. DOI:10.33744/0365-8171-2024-115.1-081-088
4. Tsvyk, O. V., Kravchenya, V. M. (2024) Topohrafo-heodezychne zabezpechennya otsinky tekhnichnoho stanu dorih, poshkodzhenykh unaslidok viysʹkovoyi ahresiyi [Topographic and geodetic support for assessing the technical condition of roads damaged as a result of military aggression] Technical Sciences and Technologies, 4(38), 350-358. DOI: 10.25140/2411-5363-2024-4(38)-350-35
5. Sakhno, YE., Shcherbak, YU., Kovalenko, S., Khristodulopulos, A. (2024) Intehratsiya system vyznachennya koordynat ob'yektiv ta deshyfruvannya znimkiv dystantsiynoho zonduvannya zemli. [Integration of systems for determining the coordinates of objects and decoding images of remote sensing of the earth.] Technical Sciences and Technologies. 1(35), 329-336. DOI: 10.25140/2411-5363-2024-1(35)-329-336
6. Stadnikov, V., Likhva, N., Konstantinova, O., Kolosyuk, A. (2023) Dosvid zastosuvannya HIS-tekhnolohiy pry stvorenni (onovlenni) tsyfrovykh topohrafichnykh kart masshtabu 1:25000 [Experience in using GIS technologies in creating (updating) digital topographic maps at a scale of 1:25000]. Tekhnichni nauky ta tekhnolohiyi, (34), 255-264. DOI: 10.25140/2411-5363-2023-4(34)-255-264
7. Shevchuk, S. M., Domashenko, H. T., Rozhi, T. A. (2024) Suchasni metody heodezychnoho kartohrafuvannya terytoriy: vykorystannya GPS ta HNSS tekhnolohiy [Modern methods of geodetic mapping of territories: use of GPS and GNSS technologies]. Prostorovyy rozvytok. KNUBA, 8, 506–517. DOI: https://doi.org/10.32347/2786-7269.2024.8.506-517
8. Zavorotnyy, S.M. (2024) Analiz. suchasnykh inzhenerno-heodezychnykh metodiv monitorynhu budivelʹ ta sporud obʺyektiv istoryko-kulʹturnoyi spadshchyny [Analysis of modern engineering and geodetic methods for monitoring buildings and structures of historical and cultural heritage sites]. Tekhnichni nauky ta tekhnolohiyi, 3(37), 228-235. DOI: 10.25140/2411-5363-2024-3(37)-228-23
9. Herasymchuk, O.L., Hoy, V.V., Khariv, V.V. (2024) Vykorystannya suchasnykh heodezychnykh tekhnolohiy dlya provedennya otsinky zemelʹnykh resursiv u viddalenykh rayonakh [Using modern geodetic technologies for assessing land resources in remote areas] Tekhnichni nauky ta tekhnolohiyi, 4(38), 313-324. DOI: 10.25140/2411-5363-2024-4(38)-313-32
10. Tretyak, S.K. (2018) Monitorynh hidrohrafichnykh obʺyektiv shlyakhom dystantsiynoho zonduvannya zemli ta heoinformatsiynykh tekhnolohiy [Monitoring of hydrographic objects by means of remote sensing of the earth and geoinformation technologies]. Lviv, 213
11. Kolb, I., Kolodiy, P., Ryzhov, YE., Urbanavičius, V. (2024) Monitorynh vykorystannya zemelʹ zasobamy dystantsiynoho zonduvannya [Monitoring of land use by means of remote sensing. Bulletin of the Lviv National University of Environmental Management. Series «Architecture and Construction»]. Bulletin of the Lviv National University of Environmental Management. Series «Architecture and Construction». 25. 188-197 https://doi.org/10.31734/architecture2024.25.188
12. Shevchuka, S.M. (2025) Zemlekorystuvannya ta prostorove planuvannya u terytorialʹnykh hromadakh Poltavsʹkoyi oblasti [Land use and spatial planning in territorial communities of Poltava region]. Poltava: PDAU, Ukraine, 210.
13. Lyulʹchyk V.O., Rusina N.H., Petrova O.M. (2019) Lidary: suchasni tekhnolohiyi u sferi heodeziyi ta zemleustroyu [Lidars: modern technologies in the field of geodesy and land management.]. Scientific notes of the V.I. Vernadsky TNU. Series: technical sciences, 6, 30 (69), 215-220. DOI: 10.25140/2411-5363-2024-4(38)-313-32.
14. Delva, P., Altamimi, Z., Blazquez, A. (2023) GENESIS: co-location of geodetic techniques in space. Earth Planets Space, 75. 5. https://doi.org/10.1186/s40623-022-01752-w
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).