Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення: моніторинг гумусового балансу в межах сівозмін
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.02.0%25pКлючові слова:
чорноземи південні, гумус, біомаса, баланс, короткоротаційна сівозміна, сидератиАнотація
Раціональне землекористування неможливе без цілеспрямованого збереження та відновлення родючості ґрунтів, ключовим індикатором якої виступає рівень гумусового стану. Особливої актуальності набуває питання підтримання стабільного гумусового балансу в умовах поширеного застосування короткоротаційних сівозмін, що переважають у сільськогосподарській практиці Південного Степу України. Відсутність налагодженого моніторингу вмісту органічної речовини у ґрунті ускладнює прогнозування продуктивності агроекосистем та загрожує виснаженням чорноземів – найціннішого ресурсу вітчизняного землеробства.
Метою дослідження було здійснити порівняльний аналіз ефективності різних короткоротаційних сівозмін за умов повної відмови від внесення добрив, визначити їх вплив на баланс гумусу та виокремити найбільш раціональну модель для довгострокового землекористування. Методичною основою стали розрахунки гумусового балансу у п’ятипільній польовій сівозміні з ріпаком озимим і соняшником, що вивчалася у 2020–2024 рр.
Результати показали, що після технічних (олійних) культур формується від’ємний баланс гумусу (–0,28 т/га і –0,77 т/га відповідно), а найсуттєвіший дефіцит зафіксовано після чистого пару (–1,46 т/га). Водночас зернові культури сприяють частковому відновленню запасів гумусу (до +0,21 т/га і +0,08 т/га), а найбільший позитивний ефект забезпечує зайнятий пар (+1,14 т/га). Сумарний баланс за ротацію становить –2,22 т/га у першій сівозміні та +0,38 т/га у другій.
Таким чином, наші дослідження підтверджують необхідність включення зайнятого пару до структури сівозмін як природного джерела органічної речовини, що дозволяє зберегти родючість чорноземів та забезпечити сталість агровиробництва у Південному Степу України.
Ключові слова: чорноземи південні, гумус, біомаса, баланс, короткоротаційна сівозміна, сидерати.
Посилання
1. Krasnova, L. V., & Patyka, M. Yu. (Eds.). (2015). Ratsionalne vykorystannia gruntovykh resursiv i vidtvorennia rodiuchosti gruntiv: orhanizatsiino-ekonomichni, ekolohichni y normatyvno-pravovi aspekty [Rational use of soil resources and reproduction of soil fertility: organizational-economic, ecological and regulatory aspects] (collective monograph). Kyiv: TOV «NVP “Interservis”». 388. (in Ukrainian).
2. Dehtiarov, V.V., et al. (2021). Okhorona i pidvyshchennia rodiuchosti gruntiv Ukrainy [Protection and improvement of soil fertility in Ukraine] (collective monograph). Kharkiv: KhNAU im. V. V. Dokuchaieva. 368. (in Ukrainian).
3. Kudria, S.I., Tarariko, Yu.O., Kudria, N.A., & Lychuk, H.I. (2024). Humusnyi rezhym chornozemu typovoho v korotkorotatsiinykh sivozminakh iz riznym bobovym komponentom [Humus regime of typical chernozem in short-rotation crop rotations with different legume components]. Visnyk ahrarnoi nauky, 1(1), 64–70. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202401(in Ukrainian).
4. Baliuk, S.A., & Medvedev, V.V. (2020). Stan rodiuchosti gruntiv Ukrainy: Monitorynh, tendentsii, shliakhy zberezhennia [State of soil fertility in Ukraine: Monitoring, trends, and ways of preservation]. Gruntoznavstvo, 21(1), 3–12. (in Ukrainian).
5. Shahuta, M.O., & Hulai, L.D. (2015). Balans humusu gruntiv Volynskoi oblasti ta shliakhy yoho stabilizatsii [Humus balance of soils in Volyn region and ways of its stabilization]. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina, 13, 86–90. (in Ukrainian).
6. Tkachuk, V.P., & Trofymenko, P.I. (2020). Vmіst humusu za riznoho vykorystannia dernovo-pidzolystoho supishchanoho gruntu ta obsiahy emisiinykh vtrat SO₂ [Humus content under different uses of sod-podzolic sandy loam soil and volumes of CO₂ emission losses]. Naukovi dopovidi, (4), 48–56. https://doi.org/10.31395/2415-7988-2020-4-48-56 (in Ukrainian).
7. Baliuk, S.A., Danylenko, A. S., & Furdychko, O. I. (2017). Zvernennia do kerivnytstva derzhavy shchodo podolannia kryzovoi sytuatsii u sferi okhorony zemel [Appeal to the state leadership on overcoming the crisis situation in the field of land protection]. Visnyk silskohospodarskoi nauky, (11). 5–8. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201711 (in Ukrainian).
8. Prymak, I.D., Panchenko, O.B., Voytovyk, M.V., Obrazhiy, S.V., & Panchenko, I.A. (2020) Balans humusu v korotkorotatsiyniy sivozmini Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrayiny zalezhno vid system udobrennya chornozemu typovoho. [Balance of humus in short-rotation crop rotation of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine depending on fertilization systems of typical chernozem]. Zbirnyk naukovykh pratsʹ «Ahrobiolohiya». (1). 151–159. https://doi.org/10.33245/2310-9270-2020-157-1-151-159. (in Ukrainian).
9. Kharchenko, O.V., Masyk, I.M., Mishchenko, Yu.H., & Davydenko, H.A. (2015) Ekolohichna otsinka riznykh sivozmin za balansom humusu. [Ecological evaluation of different crop rotations according to the humus balance].Visnyk Sumsʹkoho natsionalʹnoho ahrarnoho universytetu. (3). 126–129. (in Ukrainian).
10. Kovalʹ, V.V., Zapasnyy, V.S., Breheda, S.H., & Tkachenko, S.K. (2022) Balans humusu v gruntakh Poltavshchyny. [Humus balance in soils of Poltava region]. Zbirnyk naukovykh pratsʹ «Okhorona gruntiv». Kyyiv: IOHU. (15). 120-126. (in Ukrainian).
11. Desenko, V.H. (2020) Dotsilʹnistʹ monitorynhu vmistu humusu v gruntakh pid chas ahrokhimichnoyi pasportyzatsiyi zemelʹ. [The expediency of monitoring humus content in soils during agrochemical land certification]. Zbirnyk naukovykh pratsʹ «Okhorona gruntiv». Kyyiv: IOHU. (10). 59-63. (in Ukrainian).
12. Romanova, S.A., Hulʹvansʹkyy, I.M., Zadorozhna, S.V., & Matvyeyeva, V.O. (2019) Balans humusu v korotkorotatsiyniy polʹoviy sivozmini. [Balance of humus in short-rotational field crop rotation]. Ahroekolohichnyy zhurnal. (4). 29-32. https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189442 (in Ukrainian).
13. Gebryn-Baydi, L.V. (2017) Application of remote sensing methods to evaluation of soil fertility indicators of Zakarpattia lands. ISTCGCAP. 85(85). 42-52. https://doi.org/10.23939/istcgcap2017.01.042
14. Zhyhaylo, O.L. (2022) Upravlinnya ahroekosystemamy: metodychni vkazivky do praktychnykh zanyatʹ za spetsialʹnistyu 193 «Heodeziya ta zemleustriy». [Management of agroecosystems: methodological instructions for practical classes in the specialty 193 "Geodesy and land management"] Odesa, ODEKU. Available at: http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/11050 (in Ukrainian).
15. Varybok, K. (2018) Ahrariyam pivdnya Ukrayiny slid pereyty na sivozminy z korotkym strokom rotatsiyi [Agrarians in the south of Ukraine should switch to crop rotation with a short rotation period]. AgroTimes. Available at: https://agrotimes.ua/ (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
