Науково-методичні підходи до агроландшафтного впорядкування території Харківської області
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2014.01-2.0%25pАнотація
Розроблено науково‐методичні підходи до агроландшафтного впорядкування території Харківської області, які включають комплекс заходів, зокрема, здій‐ снення природно‐сільськогосподарського районування території, еколого‐ ландшафтну диференціацію (зонування) території сільськогосподарських підприємств на основі екологічно збалансованого використання кожної земе‐ льної ділянки під відповідний вид угідь, консервацію деградованих та малопро‐ дуктивних земель, консолідацію земельних ділянок (паїв), формування системи полів, угідь і сівозмінних масивів та ін
Завантаження
Опубліковано
2017-07-20
Номер
Розділ
Управління земельними ресурсами та землеустрій
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
