Методичні підходи до виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2015.01.0%25pАнотація
Здійснено наукове обґрунтування і запропоновані методичні підходи до виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту. Метою виготовлення такого виду документації є встановлення меж та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітутуПосилання
Земельний кодекс України: Закон
України від 25.10.2001 № 2768–III //
Відомості Верховної Ради України
(ВВР). – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України: Закон
України від 16.01.2003 № 435-IV// Ві-
домості Верховної Ради України (ВВР).
–2003. № 40-44. - Ст.356.
Про державний земельний кадастр:
Закон України від 07.07.2011 № 3613–
VI // Відомості Верховної Ради Украї-
ни (ВВР). – 2012. – № 8. – Ст. 61.
Про землеустрій: Закон України від
05.2003 № 858-IV // Відомості Вер-
ховної Ради України (ВВР). – 2003. - №
- Ст. 282.
Про оренду землі: Закон України від
10.1998 № 161-XIV // Відомості
Верховної Ради України (ВВР). – 1998.
- № 46-47. - Ст. 280.
Про затвердження Інструкції про
встановлення (відновлення) меж зе-
мельних ділянок в натурі (на місцево-
сті) та їх закріплення межовими зна-
ками : наказ Державного комітету
України із земельних ресурсів від
05.2010 № 376 [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу до ресурсу:
laws/show/z0391-10.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).