Використання ГІС в дослідженнях антропогенних трансформацій басейнів малих річок (на прикладі річки Коропець)
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2015.02-3.0%25pАнотація
Розглянуто питання використання ГІС‐технологій в оцінюванні трансформаційних змін в межах басейнових систем малих річок, що реалізовано на прикла‐ ді лівобережної подільської притоки Дністра ‐ річки Коропець. Запропоновано методику автоматизованого розрахунку ступеня антропогенного навантаження на природне середовище в межах підбасейнів. Проведено аналіз геопросторового поширення досліджуваного показнка та оцінено прогнозні зміни оптимізованої структури землекористування з точки зору ґрунтозахисних, протиерозійних і водоохоронних заходів.Завантаження
Опубліковано
2017-06-26
Номер
Розділ
Моніторинг та охорона земель
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).