Науково-методичні підходи до класифікації земель, порушених унаслідок воєнних дій на території України
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.01.01Ключові слова:
класифікація порушених земель, класифікатор порушених земель, воєнні дії, земельні ресурси, рекультивація земель, забруднені землі, заміновані території, обмеження у використанні земель, засмічені землі, відновлення земель, повоєнна відбудова, оцінка стану земель, управління земельними ресурсами.Анотація
Анотація. Акцентовано увагу на необхідності класифікації земель та земельних ділянок, які зазнали негативного впливу воєнних дій на території України, та встановленні обмежень у їх використанні. Виявлено фрагментарність нормативно-правового регулювання та відсутність цілісного підходу до визначення правового режиму земельних ділянок, що зазнали негативного впливу внаслідок воєнних дій. Узагальнення наукових праць з питань класифікації земель стало основою для формування теоретичних засад класифікатора порушених унаслідок воєнних дій земель.
Проаналізовано історичний досвід використання земель, що зазнали негативного впливу воєнних дій, на прикладі Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини, які спираються на наукові підходи до класифікації порушених територій та їх відновлення. Підкреслено значущість створення класифікації порушених земель унаслідок воєнних дій, як ключового елемента у формуванні підходів до їх відновлення.
Сформовано класифікацію порушених унаслідок воєнних дій земель, що охоплює п’ять основних груп: фізично порушені землі; засмічені землі; забруднені землі; заміновані землі; змішане забруднення та засмічення земель. Розроблено структуру класифікатора, яка деталізує види порушених земель, їх підвиди, класи за ступенем порушення, рівнем складності рекультивації та обмеженнями щодо подальшого використання. Запропоновано структуру класифікатора порушених земель внаслідок воєнних дій, що враховує всі зазначені критерії та сприяє розробці ефективних заходів з їх відновлення.
Ключові слова: класифікація порушених земель, класифікатор порушених земель, воєнні дії, земельні ресурси, рекультивація земель, забруднені землі, заміновані території, обмеження у використанні земель, засмічені землі, відновлення земель, повоєнна відбудова, оцінка стану земель, управління земельними ресурсами.
Посилання
1. Dobriak, D. S., Kanash, O. P., Babmindra, D. I., & Rozumnyi, I. A. (2007). Klafikatsiia silskohospodarskykh zemel yak naukova peredumova yikh ekolohobezpechnoho vykorystannia [Classification of agricultural lands as a scientific prerequisite for their environmentally safe use]. Kyiv: Urozhai. 464.
2. Dorosh, Y. M., Barvinskyi, A. V., Dorosh, O. S., & Saliuta, V. A. (2021). Udoskonalennia naukovo-metodychnykh pidkhodiv do klasyfikatsii zemel silskohospodarskoho pryznachennia [Improvement of scientific and methodological approaches to the classification of agricultural lands]. Zemleustrii, Kadastr i Monitorynh Zemel, (1), 52–63. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2021.01.05
3. Dorosh, Y. M., Barvinskyi, A. V., Ibatullin, Sh. I., Dorosh, A. Y., & Dorosh, O. S. (2021). Analiz chynnoho klasyfikatora vydiv tsilʹovoho pryznachennia zemelʹ silʹsʹkohospodarsʹkoho pryznachennia ta propozytsii shchodo yoho udoskonalennia [Analysis of the current classifier of agricultural land use types and proposals for its improvement]. Zemleustrii, Kadastr i Monitorynh Zemel, (1), 4–13. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2021.02.01
4. Dorosh, Y. M., Dorosh, O. S., Tarnopolskyi, A. V., & Kharytonenko, R. A. (2022). Propozytsii shchodo udoskonalennia klasyfikatsii vydiv tsilʹovoho pryznachennia zemelʹ (na prykladi katehorii zemelʹ zhytlovoi ta hromadskoi zabudovy) [Proposals for improving the classification of land use types (based on the category of residential and public buildings land)]. Zemleustrii, Kadastr i Monitorynh Zemel, (2), 14–29. DOI: https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.02.02
5. Dorosh, Y. M., et al. (2023). Naukovi zasady klasyfikatsii tsilʹovoho pryznachennia ta vydiv vykorystannia zemelʹnykh dilyanok: Monohrafiia [Scientific foundations for the classification of land use purposes and types of land use: Monograph]. Kyiv: Komprint. 258.
6. Dorosh, Y. M., Tarnopolskyi, A. V., & Avramchuk, B. O. (2019). Metodychni pidkhody do provedennia robit iz inventaryzatsii zemelʹ pry zdiisnenni zemleustroiu potrebuiut zmin [Methodological approaches to land inventory works in the process of land management require changes]. Zemleustrii, Kadastr i Monitorynh Zemelʹ, (1), 6–15.
7. Kupriianchyk, I., Kolisnyk, H., Kharytonenko, R., Melnyk, D., & Bratinova, M. (2023). Classification of restrictions on the use of lands affected by military actions. International Conference of Young Professionals «GeoTerrace-2023», 1, 1–5. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.2023510095
8. Ibatullin, S., Dorosh, I., Dorosh, O., Sakal, O., Butenko, Y., Kharytonenko, R., & Shtohryn, H. (2022). Determination of economic losses on agricultural lands in connection with hostilities on the example of the territory of Kyiv region in Ukraine. Acta Scientiarum Polonorum. Formatio Circumiectus, 21(2), 49–61. DOI: https://doi.org/10.15576/ASP.FC/2022.21.2.49
9. Butenko, Y. V., Kharytonenko, R. A., & Petrychenko, S. V. (2023). Analiz naukovo-metodychnykh pidkhodiv do otsinky vplyvu boiovykh dii na produktyvnist zemel [Analysis of scientific and methodological approaches to assessing the impact of hostilities on land productivity]. Zemleustrii, Kadastr i Monitorynh Zemel, (1), 104–116. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/zemleustriy2023.01.10
10. Ministère des Régions libérées. (1917–1925). France Archives. Available at: https://francearchives.gouv.fr/fr/authorityrecord/FRAN_NP_052995
11. Guichard, C., & Maitrot. (1921). Les terres des régions dévastées. Journal d'agriculture pratique, N. s. v. 85, t. 35, 154–156. Available at: https://archive.org/details/journaldagricult21pari/page/154/mode/1up?view=theater
12. Kharytonenko, R. A., & Sytnyk, M. V. (2024). Classification and restoration of lands affected by military actions based on the foreign experience of the French Republic. In Modern Challenges in Land Resources Management: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (Kyiv, June 7, 2024) Kyiv: Editorial and Publishing Department of NUBiP of Ukraine, 52–55.
13. BUND. (n.d.). Grünes Band – Auf Spurensuche in einem einzigartigen Biotopverbund. Bund für Umwelt und Naturschutz Deutschland. Available at: https://www.bund.net/fileadmin/user_upload_bund/publikationen/gruenes_band/gruenes_band_spurensuche.pdf
14. Dorosh, O. S., Tarnopolskyi, A. V., Kharytonenko, R. A., & Bratinova, M. V. (2024, September 24–25). Pidkhody do vidnovlennia zemel, shcho zaznaly vplyvu viiskovykh dii v Ukraini [Approaches to the restoration of lands affected by military actions in Ukraine]. In European Dimension of Development and Cooperation between Polish and Ukrainian Regions: Conference Proceedings (Warsaw). Available at: https://kpzk.pan.pl/images/wspolpraca%20polsko_ukrainska/Ksiega%20abstraktow.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
