До питання трансформації деградованих і малопродуктивних земель у системі землеустрою
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2016.01.110Анотація
В Україні площа еродованих земель займає 31% території держави, а в південних областях більше 45%, де лісистість складає 2-5%. Однією з незамінних лісомеліоративних порід для заліснення в екстремальних умовах півдня України є дуб пухнастий. Наведені технологія вирощування посадкового матеріалу, підготовки грунту, оптимальні схеми зміщування порід, розміщення посадкових місць і склад культур з участю дуба пухнастого
Ключові слова: дуб пухнастий, технологія вирощування садивного матеріалу, підготовка грунту, схеми змішування порід, розміщення посадкових місць, склад культур
Посилання
Enkov, E. I. (1972). Uluchshenie dubrav evropeyskoy chasti RSFSR lesokulturnyimi metodami [Improving the oak forests of the RSFSR European part by silvicultural methods]. Tez. dokl. nauch.-tehn. soveschaniya «O merah po uluchsheniyu sostoyaniya dubrav v evropeyskoy chasti RSFSR». Pushkino, 1972, 38-48.
Ivanov, G. S. (1970). Issledovanie sostoyaniya i rosta lesnyih kultur [Studing of forest cultures state and growth]. Sb. rabot po lesn. hoz-vu Moldavii, 4, 38-48.
Ivanov, G. S. (1979). Spravochnyiy material po Gyirbovetskomu lesnomu massivu [Background material on Garbovskomu woodland]. Rukopis iz arhivov Mold. lesn. opyit. st. Benderyi, 54.
Kryvov, V. M. (2006). Ekolohichno-bezpechi zemlekorystuvannia Lisostepu Ukrainy. Problema okhorony hruntiv [Environmentally-safe of Ukrainian forest-steppe land use. The problem of soil protection]. Kyiv: Urozhai, 304.
Mayatskiy, I. N., Yakovenko, N. A. (1980). Rost duba raznyih vidov v suhoy dubrave [The growth of different oak types in the oak forests]. Selsk. hoz-vo Moldavii, 9, 59-60.
Ostapenko, I. B. (1988). Ekologo-edaficheskie osobennosti dubrav s dubom puhnastyim (Moldaviya, Kryim, Kavkaz) [Ecological and edaphic features of oak with Pubescent oak (Moldova, Crimea, the Caucasus)]. Harkov, 22.
Paladiychuk, A. F. (1986). Effektivnost i tehnologiya vyiraschivaniya zaschitnyih lesonasazhdeniy v Modlavii [Efficiency and technology of cultivation protective forests in Moldova]. Kishinev: Shtiintsa, 108.
Pylypenko O. I., Yukhnovskyi, V. Iu., Pylypenko, O. I., Vedmid, M. M. (2004). Systemy zakhystu hruntiv vid erozii [Systems to protect the soil from erosion]. Kyiv: Zlatoiar, 488.
Rafalska, L. P., Porytskyi, H. O. (2004). Pryrodne vidnovlennia duba pukhnastoho (Quercus Rubescens Willd) v hyrnetsevykh dibrovakh [Natural recovery of Pubescent oak (Quercus Pubescens Willd) in Girnetsevy oak forests]. Ahrar. nauka i osvita., 5 (1-2), 71-74.
Ulanovskiy M. S. (1989). Lesovodstvennyie svoystva tipov lesa Moldavii i ih znachenie dlya vosstanovleniya i ohraneniya lesov [Silvicultural characteristics of Moldavian forest types and their importance for the recovery and protection of forests]. Tez. resp. nauch.-prakt. konf. «Ekologicheskie osnovyi ohranyi i vosproizvodstva lesnyih resursov Moldavii». Kishinev, 19-21.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
