Концептуальні засади повоєнних трансформацій сільського господарства України

Анотація

Стабільне й ефективне функціонування сільського господарства в умовах сьогодення набуло пріоритетного значення у забезпеченні продовольчої незалежності держави. Проте російське військове вторгнення і тимчасова окупація частини території України спричинили значні руйнівні наслідки у сфері сільськогосподарського виробництва. Метою статті є аналіз стану сільського господарства в умовах війни та окреслення структурної трансформації в період повоєнної відбудови. Завдання окреслено визначенням обсягів втрат аграрного сектору від російської агресії та вибором вектору трансформаційних зрушень його повоєнної відбудови і подальшого розвитку. Емпірична база включає інформацію Інституту аграрної економіки, Міністерства аграрної політики та продовольства України, наукових та оглядових публікацій. Теоретичне і прикладне опрацювання інформації спирається на табличні методи – для побудови рядів динаміки виробництва продукції й окреслення систем ведення сільськогосподарського виробництва; методи системного аналізу – для порівняльних характеристик функціонування індивідуального і корпоративного секторів сільського господарства, виявлення причин і наслідків проблемної ситуації в галузі; абстрагування – для виділення найсуттєвіших ознак, властивостей і зв’язків, які характеризують розвиток аграрного сектору; обґрунтування та узагальнення – для встановлення закономірностей подальшого розвитку сільського господарства. У результаті дослідження встановлено, що аграрний сектор економіки України зазнав значних втрат від проведення бойових дій. Обґрунтовано переваги й недоліки індивідуального і корпоративного секторів сільського господарства. Переваги й недоліки корпоративного сектору або великотоварного аграрного бізнесу в Україні представлено на прикладі функціонування агрохолдингів. Доведено переваги індивідуального сектору в забезпеченні внутрішнього споживчого ринку. Обґрунтовано шляхи повоєнної відбудови сільського господарства на засадах фермерства відповідно до рекомендацій ООН і спільної аграрної політики Європейського Союзу.