Мінімізація ризику зниження врожайності сільськогосподарських культур через оптимізацію внесення добрив
DOI:
https://doi.org/10.31548/economics15(2).2024.041Ключові слова:
мінімізація ризику, оптимізація, урожайність сільськогосподарських культур, нішеві культури, агробізнес, система управління підприємствомАнотація
У статті, насамперед, розкрито важливість урожайності сільськогосподарських культур у контексті двох основних факторів: зростання чисельності населення та, відповідно, зростаючих загроз продовольчій безпеці. Розкрито й низку інших факторів, які зумовлюють необхідність підвищення врожайності сільськогосподарських культур у сучасних умовах господарювання. У рамках аналізу останніх досліджень і публікацій за тематикою дослідження проаналізували підходи науковців і практиків щодо збільшення врожайності сільськогосподарських культур і мінімізації її зниження. У рамках основної частини дослідження коротко проаналізовано і окреслено тенденції щодо використання добрив в Україні та світі. Представлено динаміку використання мінеральних добрив в українському аграрному секторі впродовж 2017-2022 рр. Акцентовано, що якісне, ефективне і оптимальне внесення добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур є особливо актуальним як загалом у світі в умовах сучасного господарювання, так і зокрема для українського агробізнесу в умовах сучасних ризиків. Без перебільшення в системі управління аграрних підприємств, які займаються вирощуванням сільськогосподарських культур, питання врожайності й внесення добрив є ключовими в сучасних умовах господарювання. Представлено економіко-математичне моделювання щодо оптимізації використання добрив для підвищення врожайності зернових культур на прикладі виробничої діяльності ПрАТ «Зернопродукт МХП». У рамках моделювання увагу зосередили на трьох культурах: пшениці, кукурудзі на зерно і ячмені. Для побудови моделі було введено систему змінних і систему обмежень для моделі. У результаті моделювання отримали економіко-математичну модель оптимізації внесення добрив при вирощуванні зернових культур у ПрАТ «Зернопродукт МХП», за результатами якої розробили оптимальний план розподілу добрив для вказаного підприємства та отримали змодельований темп приросту врожайності основних сільськогосподарських культур у ПрАТ «Зернопродукт МХП».
Посилання
Vozhehova, R.A., Dymov, O.M. (2016). Zastosuvannia dobryv yak zaporuka zberezhennia rodiuchosti gruntiv i stiikoho rozvytku silskohospodarskoho vyrobnytstva [The use of fertilizers as a guarantee of preserving soil fertility and sustainable development of agricultural production]. Tavriiskyi naukovyi visnyk, 96, 21‒31.
Zernoprodukt MKhP [Zernoproduct MHP]. 2024. Retrieved from https://www.mhp.com.ua/uk/prat-zernoprodukt-mkhp
Kernasiuk, Yu. (2024). Problemy y perspektyvy vitchyznianoi industrii ta rynku mineralnykh dobryv [Problems and prospects of the domestic industry and market of mineral fertilizers]. Ahrobidnes sohodni. Retrieved from https://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/29182-problemy-i-perspektyvy-vitchyznianoi-industrii-ta-rynku-mineralnykh-dobryv.html
Kernasiuk, Yu. (2022). Rynok dobryv: hlobalnyi defitsyt posyliuietsia [Fertilizer market: global shortages intensify]. Ahrobiznes. Retrieved from https://www.growhow.in.ua/svitove-silske-hospodarstvo-i-dobryva/
Mirzoieva, T.V., Harbut, M.A. (2022). Shchodo upravlinnia innovatsiiamy v umovakh sohodennia [Regarding innovation management in today's conditions]. Zbirnyk materialiv I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Hlobalizatsiia ta rozvytok innovatsiinykh system: tendentsii, vyklyky, perspektyvy», 134. Retrieved from https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u375/materiali_konferenciyi_3_4_11_2022_dbtu_0.pdf
David P., Horvath, Sharon A., Clay, Clarence J., Swanton, James V., Anderson, Wun S., Chao. (2023). Weed-induced crop yield loss: a new paradigm and new challenges. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tplants.2022.12.014
Gamayunova, V., Khonenko, L., Baklanova, T., Kovalenko, O., Pilipenko, T. (2020). Modern approaches to use of the mineral fertilizers preservation soil fertility in the conditions of climate change. Scientific Horizons, 02 (87), 89–101. DOI: 10.33249/2663-2144-2020-87-02-89-101
Hatfield, J.L., Prueger, J.H. (2015). Temperature extremes: Effect on plant growth and development. Weather Clim. Extrem, 10, 4–10.
Kai, Kornhuber, Corey Lesk, Carl F., Schleussner Jonas, Jägermeyr, Peter, Pfleiderer & Radley, M. (2023). Horton Risks of synchronized low yields are underestimated in climate and crop model projections. Nature Communications, 14, 3528. URL: https://www.nature.com/articles/s41467-023-38906-7
Laidig, F., Feike, T., Klocke, B. et al. (2022). Yield reduction due to diseases and lodging and impact of input intensity on yield in variety trials in five cereal crops. Euphytica, 218, 150. DOI: 10.1007/s10681-022-03094-w
Leng, G. (2019). Uncertainty in Assessing Temperature Impact on U.S. Maize Yield Under Global Warming: The Role of Compounding Precipitation Effect. J. Geophys. Res. Atmos, 124, 6238–6246.
Lesk, C., Rowhani, P., Ramankutty, N. (2016). Influence of extreme weather disasters on global crop production. Nature, 529, 84–87. URL: https://www.nature.com/articles/nature16467
Madadgar, S., Agha Kouchak, A., Farahmand, A., Davis, S.J. (2017). Probabilistic estimates of drought impacts on agricultural production. Geophys. Res. Lett, 44, 7799–7807.
Matiu, M., Ankerst, D.P., Menzel, A. (2017). Interactions between temperature and drought in global and regional crop yield variability during 1961–2014. PLoS ONE, 12, e0178339.
Pekka Kinnunen, Matias Heino, Vilma Sandström, Maija Taka, Deepak K. Ray and Matti Kummu. (2022). Crop Yield Loss Risk Is Modulated by Anthropogenic Factors. Earths Future, 10(9): e2021EF002420. DOI: 10.1029/2021EF002420
Peltonen-Sainio, P., Jauhiainen, L. (2019). Risk of Low Productivity is Dependent on Farm Characteristics: How to Turn Poor Performance into an Advantage. Sustainability. 11(19):5504. DOI: 10.3390/su11195504
Peña-Gallardo, M., Vicente-Serrano, S.M., Quiring, S., Svoboda, M., Hannaford, J., Tomas-Burguera, M., Martín-Hernández, N., Domínguez-Castro, F., El Kenawy, A. (2019). Response of crop yield to different time-scales of drought in the United States: Spatio-temporal patterns and climatic and environmental drivers. Agric. For. Meteorol, 264, 40–55.
Puma, M.J., Bose, S., Chon, S.Y., Cook, B.I. (2015). Assessing the evolving fragility of the global food system. Environ. Res Lett, 10, 024007. DOI: 10.1088/1748-9326/10/2/024007
Reddy, C. (2018). A study on crop weed competition in field crops. J. Pharmacogn. Phytochem, 7: 3235-3240.
Sifang, Feng, Zengchao, Hao, Xuan, Zhang, Fanghua, Hao. (2021). Changes in climate-crop yield relationships affect risks of crop yield reduction. Agricultural and Forest Meteorology, 304–305, 108401. DOI: 10.1016/j.agrformet.2021.108401
Tandzi Ngoune, Liliane, Mutengwa Shelton, Charles. (2019). Factors Affecting Yield of Crops. Agronomy ‒ Climate Change & Food Security. DOI: 10.5772/intechopen.90672
Tom, Osborne. (2016). The case for crop yield modelling in risk management. URL: https://www.linkedin.com/pulse/case-crop-yield-modelling-risk-management-tom-osborne
Wang, F., Zhan, C., Zou, L. (2023). Risk of Crop Yield Reduction in China under 1.5 °C and 2 °C Global Warming from CMIP6 Models. Foods, 12(2):413. DOI: 10.3390/foods12020413
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.ukАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
