Протибур'янова ефективність систем основного обробітку грунту за вирощування соняшнику
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2018.294.067Анотація
В статті наведені результати наукових досліджень з впливу системи основного обробітку ґрунту та догляду за посівами соняшника на фактичну його забур’яненість. Встановлено, що кількість сходів бур’янів у агроценозі залежить від технології вирощування соняшника, біологічних особливостей культури і бур’янів, а також погодних умов. Дослідження дають підставу стверджувати, що основний обробіток ґрунту є одним з дієвих заходів знищення бур’янів. Найбільш чистими посіви соняшника були після оранки на глибину 25-27 см. На фоні чизельного обробітку на таку ж глибину кількість бур’янів зросла у 2,3 рази. Проведення мілкого і поверхневого обробітку дисковими знаряддями сприяло збільшенню вегетуючих бур’янів у 2,6 і 3,0 рази відповідно.
Встановлено, що бур’яни є найбільшим конкурентом з культурними рослинами соняшника за вологу, поживні речовини і світло. Критичний період у соняшника за вказані фактори життя є період утворення кошика-цвітіння. Доглядом за посівами суттєво зменшуємо негативну дію бур’янів на ріст, розвиток і продуктивність культурних рослин. В умовах Правобережного Лісостепу України найбільш економічно доцільно і екологічно безпечно вирощувати соняшник за полицевого (оранка на глибину 25-27 см) та безполицевого (чизельний обробіток на глибину 25-27 см) основного обробітку ґрунту. Догляд за посівами соняшника здійснювати шляхом проведення досходового і післясходового боронування зубовими боронами у фазу «білої ниточки» бур’янів та двох міжрядних обробітків з підгортанням культурних рослин у рядку. Фюзілад форте вносити у фазу 2-4 листків у малорічних і за висоти 10-15 см багаторічних злакових бур’янів у нормі 0,5 л / га стрічкою шириною до 15 см.
Посилання
Tanchyk, S. P. (2016). Ahrotsenoz soniashnyku bez zaivykh konkurentiv [Sunflower agrocenose without unnecessary competition]. Karantyn i zakhyst roslyn, 2-3, 60-64.
Tanchyk, S. P. (2005). Biolohichni peredumovy zastosuvannia intehrovanoi systemy zakhystu posiviv kukurudzy ta soniashnyka vid bur’ianiv [ Biological preconditions of application of the integrated system of protection of crops of corn and sunflower from weeds]. Visnyk ahrarnoyi nauky. 2, 61-66.
Babenko, A. I. (2017) Vplyv zabur’ianenosti na urozhai ta yakist nasinnia soniashnyku [Zaburyanenosti impact on yield and quality of sunflower seeds] Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine, 269, 90-97.
Burda, R. I, Patyka, V. P. (2002). Monitorynh fitobioty sehetalʹnykh ekosystem [Monitoring phytobiota segetal ecosystems] Visnyk ahrarnoyi nauky. 6, 59-63.
Manko, J. P. (2000). Potentsiina zasmichenist polia [ Potential weeds on the field] Zakhyst roslyn. 4, 6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
