Морфогенез чорнозему типового та ізогумусолю за довготривалого використання різних систем обробітку грунту

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/agr2020.02.039

Ключові слова:

чорнозем, морфологія, профіль, ґрунт, обробіток ґрунту, ґрунтозахисний

Анотація

Залучення чорноземів до сільськогосподарського використання порушує природні трансформаційні процеси в ґрунтовому профілі, що призводить до зміни морфологічних ознак генетичних горизонтів і їхніх властивостей. Метою наших досліджень було оцінити довготривалий вплив різних систем обробітку ґрунту на морфолого-генетичні ознаки чорнозему типового й ізогумусолю. У роботі порівнювали близькі за генезою ґрунти, які утворилися за чорноземного процесу ґрунтоутворення в лісостепових умовах, на лесах, але за різних фаціальних умов. Дослідження проводили в стаціонарних дослідах України й Китаю. Предметом дослідження були чорноземи типові, які розташовані у с. Велика Снітинка Фaстiвського paйону Київської області (50°5′N,30°2′E) та  ізогумусолі «Національної наукової станції дослідження агроекосистем» м. Хайлунь, Китай (47°126′N,126°38′E), їхні морфолого-генетичні характеристики. Застосовували порівняльно-географічний, морфологічний та статистичний методи досліджень. Встановлено, що Н та H+Hp горизонти були на 0,7-5,8- та 9,8-22,4 см глибшими в ізогумусолі за аналогічні горизонти в чорноземі типовому. Гумусовий H+Hp+Phk+P(h)k шар за чорнозему типового був – на 27,3-53,1 см глибшим за ізогумусоль завдяки додатковому 38,4-42,3 см шару кротовиного натічного прогумушеного леса. Оранка, порівняно з іншими способами обробітку ґрунту, сприяла формуванню найглибшого верхнього H горизонту, глибина якого в чорноземі типовому становила 54,3 см проти 55,0 см на ізогумусолі. Найкоротшим Н горизонт виявився за мілкого безполицевого обробітку в чорноземі типовому - 48,2 см. У чорноземі типовому гумусові горизонти мали більше сірих відтінків: 2,5Y 3/1 – 2,5Y 5/3, 10YR 4/2 – 10YR 5/2, і коричневих: 10YR 3/2, 10YR5/2, 10YR5/3 – в ізогумусолі. Системи обробітків ґрунту мали різний вплив на морфолого-генетичні характеристики досліджуваних ґрунтів. За оранки формувався більш глибокий гумусовий профіль. За ґрунтозахисних обробітків профіль набував ознаки, які характерні для цілинних аналогів, переважали краще оструктурені агрегати зернистої морфології, сформувалися вертикально-орієнтовані міжагрегатні пори, карбонати скипали в нижній частині верхнього перехідного горизонту.

Посилання

Arion, O.V., Kupach ,T.H., Dem"yanenko, S.O. (2017). Heohrafiya gruntiv z osnovamy gruntoznavstva [navchal'no-metodychnyy posibnyk]. Kyiv, 226. [in Ukrainian].

Bulyhin, S.Yu., Velychko, V.A., Demydenko, O.V. (2016). Ahrohenez chornozemu. K.: Ahrarna nauka, 356. [in Ukrainian].

DSTU 7535:2014. (2015). Yakist' gruntu. Morfoloho-henetychnyy profil'. Pravyla ta poryadok opysuvannya. - [Chynnyy vid 2015-04-01]. - K.: DP «UkrNDNTs», 14. - (Natsional'nyy standart Ukrayiny). [in Ukrainian].

Feng, Z., Zheng, F., Hu, W., Li, G., Xu, X. (2018). Impacts of mollic epipedon thickness and overloaded sediment deposition on corn yield in the Chinese Mollisol region. Agriculture, Ecosystems and Environment, 257, 175-182. https://doi.org/10.1016/j.agee.2018.02.010

Fenton, T. (2012). The impact of erosion on the classification of Mollisols in Iowa. Canadian Journal of Soil Science, 92(3), 413-418.

https://doi.org/10.4141/cjss2010-042

Harden, J. (1982) A qualitative index of soil development from field description. Example from a chronosequence in central California. Geoderma, 28, 1-28. https://doi.org/10.1016/0016-7061(82)90037-4

Kit, M.H. (2008). Morfolohiya gruntiv. Osnovy teoriyi i praktykum [navchal'nyy posibnyk]. L'viv: Vyd. tsentr LNU imeni I. Franka, 232. [in Ukrainian].

Kravchenko ,Yu., Matviyiv, H. (2013). Osoblyvosti morfoloho-henetychnykh oznak i vlastyvostey chornozemu opidzolenoho Zborivs'ko-Zalishchyts'koho ahrogruntovoho rayonu. Visnyk KhNAU, 1, 89-93. [in Ukrainian].

Lisovs'kyy, A. (2013). Morfohenez chornozemiv typovykh Prydnisters'koho Podillya. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriya heohrafichna, 44, 170-177. [in Ukrainian].

Liu, Y.L., Yao, S.H., Han, X.Z., Zhang, B, Banwart S.A. (2017). Soil Mineralogy Changes with Different Agricultural Practices During 8-Year Soil Development from the Parent Material of a Mollisol. Advances in Agronomy, 142, 143-179.

https://doi.org/10.1016/bs.agron.2016.10.015

Ozsoy, G. and Aksoy, F. (2012). Genesis and Classification of some Mollisols Developed under Forest Vegetation in Bursa, Turkey. International Journal of Agriculture & Biology, 14, 75-80.

Rozanov, B.H. (2004). Morfolohyya pochv [uchebnyk dlya vysshey shkoly]. M.: Akademycheskyy Proekt, 432. [in Russian].

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2020-09-05

Номер

Том 11 № 2 (2020)

Розділ

Ґрунтознавство та агрохімія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).