Дослідження гірких речовин лупуліну різних сортів хмелю
Keywords:
лупулін, гіркі речовини, α-кислоти, β-кислоти, ксантогумол, чоловічі суцвіттяAbstract
Досліджено кількість та склад гірких речовин, ксантогумолу в лупулінових зернах, суміші пилку і лупуліну чоловічих суцвіть та в листках сортів хмелю, які суттєво різняться за цими біохімічними показниками.
Встановлено, що кількість та склад гірких речовин в лупуліні селекційних сортів не залежить від його кількості в шишках хмелю, а є сортовою ознакою. Визначено, що лупулін ароматичних і гірких сортів містить різну кількість α- і β-кислот. Водночас співвідношення β-кислот до α-кислот в ароматичних сортах становить більше одиниці, тоді як в гірких сортах воно значно менше. Визначено, що лупулінові залозки також присутні на пильниках чоловічих суцвіть, на листках їх значно менше і вони менш розвинені. Лупулін в чоловічих суцвіттях, одержаний з різних рослин, суттєво різниться за кількістю α- і β-кислот, що має важливе значення у селекційному процесі за підбору пар для схрещування. У залозках на листках хмелю гіркі речовини представлені лише β-кислотами, в основному, лупулоном і адлупулоном.References
Ляшенко Н. ?. Биохимия хмеля и хмелепродуктов / Н. ?. Ляшенко. – Житомир: Полисся, 2002. – 388 с.
Ляшенко Н. ?. Физиология и биохимия хмеля / Н. ?. Ляшенко, Н. Г. Михайлов, Р. ?. Рудык. – Житомир: Полисся, 2004. – 408 с.
Ляшенко М. І. Лікувальний потенціал хмелю і пива / М. І. Ляшенко, М. Г. Михайлов // Агропромислове виробництво Полісся. – 2010. – №3. – С. 50-54.
Поліщук І. Б. Цитологічне вивчення локалізації генезису корисних речовин у генеративних органах хмелю / І. Б. Поліщук //Хмелярство. – 1992. – Вип. 15. – С. 4-9.
Хміль. Правила відбирання проб та методи випробування: ДСТУ 4099:2009. – [Чинний від 2011-07-01] – К.: Держспоживстандарт України 2010. – 32 с. – (Національний стандарт України).
Biendl, M. Arzneipflanze Hopfen. Deutsches Hopfenmuseum Wolnzach / M. Biendl, C. Pinzl // Wolnzach. – 2007. − 127 p.
Kammhube K. Stand der Erkenntnisse zum Hopfeninhaltsstoff Xan-thohumol. / K. Kammhuber, C. Zeidler, E. Seigner // Brauwelt. – 1998. – 138. – Р. 1633-1636.
Miranda C. L. Antiproliferative and cytotoxic effects of prenylated flavonoids from hops (Humulus lupulus) in human cancer cell lines Original Research Article / C. L. Miranda, J. F. Stevens, A. Helmrich, M. C. Henderson, R. J. Rodriguez, Y. H. Yang, M. L. Deinzer, D. W. Barnes, D. R. Buhler // Food Chem. Toxicol. − 1999. − 37, N 4. − P. 271-285.
Miranda C. L., Antioxidant and prooxidant action of prenylated and nonprenylated chalcones and flavanones in vitro / C. L. Miranda, J. F. Stevens, V. Ivanov, M. McCall, B. Frei, M. L. Deinzer, D. R. Buhler // J. Agric. Food Chem. − 2000. − 48, N 9. − P. 3876-3884.
Stevens, J. F. Chemistry and biology of hop flavonoids. / J. F. Stevens, C. L. Miranda, D. R. Buhler, M. L. Deinzer // Journal American Society Brewing Chemists. – 1998. – 56 (4). – Р. 136-145.
Tobe, H. et. аl.: Bone resorption inhibitors from hop extract / H. Tobe. //Biosci. Biotech. Biochem. – 1997. – 61. – Р. 158.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
