Структурно-функціональний стан листків нових сортів ожини (RUBUS L.) в умовах Лісостепу України
Ключові слова:
blackberry, cultivar, green pigments, chlorophyll, photosynthesis, potential of the adaptivity, yieldАнотація
Наведено результати досліджень комплексу фізіологічних показників листя з метою оцінки адаптивності 25 сортів ожини, а саме Adriene, Apache, Asterina, Black Butte, Black Diamond, Black Magic, Black Pearl, Brzezina, Cacanska Вestrna, Chester, Chief Joseph, Heaven Can Wait, Jumbo, Karaka Black, Kiowa, LochTay, Natches, Navaho, Orkan, Ouachita, Reuben, Tornfree, Triple Crown, Насолода (к) та Садове чудо.
Встановлено, що найвищий адаптивний потенціал до зниження інтенсивності освітлення та більш стабільну пігментну систему серед досліджуваних сортів мають Asterina та LochTay, у яких відмічено найменше співвідношення хлорофілів a/ b. Найвище співвідношення хлорофілів а/ b зафіксовано у сортів Kiowa та Apache, що відповідно вказує на нижчі адаптивні властивості цих сортів у даних умовах. Найбільшу кількість сухої речовини на одиницю площі листка зафіксовано у сортів Natches, Tornfree та Heaven Сan Wait. Це вказує, що дані сорти мають вищу фотосинтетичну активність, яка забезпечує більшу врожайність. Визначено пряму кореляційну залежність між показником питомої поверхневої щільності листків (ППЩЛ), який характеризує роботу фотосинтетичного апарату рослини та врожайністю сортів.
Посилання
Sherenhovyi, P. Z. (2013). Suchasni tekhnolohii vyroshchuvannia ozhyny ta malyno-ozhynovykh hibrydiv [ Modern technologies for growing blackberries and raspberry and blackberry hybrids]. Kyiv : Nilan LTD, 132 s.
Protsenko, D. P.(1973). Anatomiia roslyn [Anatomy of plants]. Kyiv : Vyshcha shkola, 232 s.
Sytnik, K. M. (1978). Fiziologiyalista [Рhysiology of the leaf]. Kyiv: Nauk. dumka, 392 s.
Fiziolohichni osnovy pidvyshchennia produktyvnosti roslyn [Physiological bases for increasing plant productivity] : Pratsi Pershoi Ukrainskoi respublikanskoi naukovoi konferentsii z fiziolohii roslyn. Ukrainska akademiia silskohospodarskykh nauk. K.: Vyd-vo UASN, 1959 – 324 s.
Andrusyk, Iu. Iu., Kytaiev O. I. (2007). Strukturno-funktsionalnyi stan lystkiv malyny zalezhno vid adaptyvnosti do hruntovykh umov [Raspberry leaf structural and functional state depending on the adaptation to soil conditions]. Sadivnytstvo. №. 60, 255 – 260.
Veretennikov, A. V. (2006). Fiziologiya rasteniy: Uchebnik [Рlantphysiology: textbook]. M.: Akademicheskiy Proekt, 480 s.
Sedov, E. N., Ogol'tsova, T. P. (Eds.). (1999). Programma i metodika sortoizucheniya plodovykh, yagodnykh i orekhoplodnykh kul'tur [Program and methods of variety studing of fruit, small fruit and nut crops]. Orel : VNIISPK, 608 s.
Ryabtseva, T. V. (2005). Fotosintez yabloni v svyati s plotnost'yu razmeshcheniya derev'ev [Photosynthesis of apple trees in holyplaces with density of tree placement].Sadіvnitstvo. № 57, 264 – 269.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
