Вплив наночастинок, багатокомпонентного мікроелементного препарату «Аватар-2 захист» та мікробного препарату «Азогран» на продуктивність картоплі сорту Сувенір Чернігівський в умовах Полісся
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2021.03.017Ключові слова:
картопля, урожай, нанотехнології, наночастинки, мікробні препаратиАнотація
Удосконалення традиційної технології вирощування картоплі має важливе науково-практичне значення для сільського господарства. Останнім часом наночастинки (НЧ) привертають увагу вчених як перспективні засоби підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Встановлено, що НЧ таких хімічних елементів як Fe, Zn, B, Si, Cu, Co, Se та Ag здатні значно підвищувати продуктивність картоплі. Відомо, що НЧ Ag проявляють синергізм із деякими мікробними препаратами. Проте вплив НЧ таких елементів як Zn та Se на продуктивність картоплі та сумісне застосування НЧ із мікробними препаратами для передпосівної обробки вивчені не достатньо. Не вивченими залишаються вплив НЧ Ti та I на продуктивність картоплі, вплив НЧ на продуктивність вітчизняних сортів картоплі, вплив НЧ на продуктивність картоплі в умовах Полісся. Метою дослідження було вивчити вплив передпосівної обробки картоплі НЧ Zn, НЧ Ti, композицією НЧ Se + I, композицією НЧ Zn + Ti + Se + I, багатокомпонентним мікроелементним препаратом «Аватар-2 захист», мікробним препаратом «Азогран» та поєднанням мікробного препарату «Азогран» із композицією НЧ Se + I на урожай картоплі сорту Сувенір чернігівський в умовах Полісся. Для проведення дослідження три роки поспіль було закладено дрібноділянкові досліди на дерново-підзолистому ґрунті та на чорноземі вилугованому. Ділянки розташовувалися на землях Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН у Чернігівській області. Отримані дані щодо урожаю картоплі були проаналізовані згідно із загальноприйнятими методами статистичного аналізу. Встановлено, що серед усіх варіантів передпосівної обробки найбільший вплив на урожай виявили композиція НЧ Se + I, мікробний препарат «Азогран» та поєднання препарату «Азогран» із композицією НЧ Se + I, збільшуючи урожай картоплі сорту Сувенір чернігівський на дерново-підзолистому ґрунті в середньому відповідно на 33,13; 38,34 та 45,35 % та на чорноземі вилугованому – на 10,97; 17,98 та 37,27 %. Виявлено, що композиція наночастинок Se + I та препарат «Азогран» проявляють синергізм. Отримані дані вказують на високу перспективність використання НЧ у поєднанні з мікробними препаратами в картоплярстві.Посилання
Bondarchuk A.A., Koltunov V.A., Oliinyk T.M., Furdyha M.M., Vyshnevska O.V., Osypchuk A.A., Kupriianova T.M., Zakharchuk N.A. (2019). METODYKA DOSLIDNOI SPRAVY V KARTOPLIARSTVI. Vinnytsia. : «Nilan-LTD».
Chernikova, O., Mazhayskiy, Y., & Ampleeva, L. (2019). Selenium in nanosized form as an alternative to microfertilizers.
Davies, K.E. (2018). Biofortification of potato (Solanum tuberosum) using metal oxide nanoparticles. Nottingham Trent University (United Kingdom).
Davod, T., Reza, Z., Ali, V. A., & Mehrdad, C. (2011). Effects of nanosilver and nitroxin biofertilizer on yield and yield components of potato minitubers. International Journal of Agriculture and Biology, 13(6).
Derevianko, S., & Vasylchenko, A. (2020). Reproduction of the strain of bacteria Bacillus Subtilis IMV B-7023 in the presence of nanomaterials with different chemical composition. Innovative scientific researches: European development trends and regional aspect. Collective monograph. 4th ed. Riga, Latvia : "Baltija Publishing", 260 p.
https://doi.org/10.30525/978-9934-588-38-9-56
Derevianko, S., Vasylchenko, A., Kaplunenko, V., Holovko, A., Spivak, M., & Kharchuk, M. (2019). Perspektyvy rozrobky preparativ dlia silskoho hospodarstva na osnovi nanochastynok. Bulletin of Agricultural Science, 97(10), 44-54.
https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201910-07
Dospekhov B. A. (1985) Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoi obrabotki rezultatov issledovanii). [Methodology of field trial (with the basics of statistical analysis of the results)]. M. : Agropromizdat, 351.
Homaee, M. B., & Ehsanpour, A. A. (2015). Physiological and biochemical responses of potato (Solanum tuberosum) to silver nanoparticles and silver nitrate treatments under in vitro conditions. Indian Journal of Plant Physiology, 20(4), 353-359.
https://doi.org/10.1007/s40502-015-0188-x
Jośko, I., Oleszczuk, P., & Futa, B. (2014). The effect of inorganic nanoparticles (ZnO, Cr2O3, CuO and Ni) and their bulk counterparts on enzyme activities in different soils. Geoderma, 232, 528-537.
https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2014.06.012
Kafi, M., Nabati, J., Saadatian, B., Oskoueian, A., & Shabahang, J. (2019). Potato response to silicone compounds (micro and nanoparticles) and potassium as affected by salinity stress. Italian Journal of Agronomy, 14(3), 162-169.
https://doi.org/10.4081/ija.2019.1182
Kaplunenko V. H., Aksylenko M. D., Davydova O. Ye., Dulniev P. H. (2017). Sposib zastosuvannia kompozytsiinykh mikroelementnykh preparativ. [A method of the application of the composite micronutrient preparations]. (UA Patent No. 116440). Instytut bioorghanichnoji khimiji ta naftokhimiji NAN Ukrajiny, vul. Murmansjka, 1, m. Kyjiv-94, 02660 (UA).
Kopylov, Ye. P., Nadkernychnyi, S. P., Melnyk, A. I., & Usmanova, H. O. (2009). Vykorystannia Chaetomium cochliodes Palliser dlia pidvyshchennia vrozhainosti soi (Glycine max (L.) Merr). [The use of Chaetomium cochliodes Palliser for rising up of soybean (Glycine max (L.) Merr) harvest]. Introduktsiia roslyn, (3), 88-94.
Korniichuk, O. V., Plotnikov, V. V., Hylchuk, H. H., Roi, A. O., Skorokhod, I. O., & Kurdysh, I. K. (2018). Vplyv kompleksnoho bakterialnoho preparatu Azohran na vrozhainist pshenytsi ozymoi. [Influence of the complex bacterial preparation azohrran on winter wheat yield]. Silskohospodarska mikrobiolohiia, (27), 67-73.
https://doi.org/10.35868/1997-3004.27.67-73
Krutyakov, Y. A., Kudrinsky, A. A., Gusev, A. A., Zakharova, O. V., Klimov, A. I., Yapryntsev, A. D., Zherebin P. M., Shapoval O. A. & Lisichkin, G. V. (2017). Synthesis of positively charged hybrid PHMB-stabilized silver nanoparticles: the search for a new type of active substances used in plant protection products. Materials Research Express, 4(7), 075018.
https://doi.org/10.1088/2053-1591/aa7a2e
Kurdysh I. K., Roi A. A., Skorokhod I. A. (2021). Efektyvnist zastosuvannia kompleksnoho bakterialnoho preparatu Azohran u zakhysti kartopli vid koloradskoho zhuka v zalezhnosti vid stadii yoho rozvytku. [Efficiency of the application of complex bacterial preparation Azohran in the potato protection from colorado potato beetle, depending on the stage of its developments]. Mikrobiol. Z, 83(1), 3-11.
https://doi.org/10.15407/microbiolj83.01.003
Mahmoud, A. W. M., Abdeldaym, E. A., Abdelaziz, S. M., El-Sawy, M. B., & Mottaleb, S. A. (2020). Synergetic effects of zinc, boron, silicon, and zeolite nanoparticles on confer tolerance in potato plants subjected to salinity. Agronomy, 10(1), 19.
https://doi.org/10.3390/agronomy10010019
Mushinskiy, A. A., Aminovа, E. V., & Korotkova, A. M. (2018). Evaluation of tolerance of tubers Solanum tuberosum to silicа nanoparticles. Environmental Science and Pollution Research, 25(34), 34559-34569.
https://doi.org/10.1007/s11356-018-3268-4
Samoylova, M. V., Churilov, D. G., Nazarova, A. A., Polishchuk, S. D., & Byshov, N. V. (2017). Biologically active nanomaterials in potato growing. In Nano Hybrids and Composites (Vol. 13, pp. 91-95). Trans Tech Publications Ltd.
https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/NHC.13.91
Volkoghon, V. V., Chuchvagha, I. Gh., & Volkoghon, K. I. (2013). Lizymetrychni doslidzhennia efektyvnosti vzaiemodii mineralnykh dobryv i diazobakterynu pry vyroshchuvanni zhyta ozymoho. [Lysimeter study of fertilizers and diazobakterin interaction efficiency in growing of winter rye]. Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho aghrarnogho universytetu imeni VV Dokuchajeva. Serija: Gruntoznavstvo, aghrokhimija, zemlerobstvo, lisove ghospodarstvo, ekologhija gruntiv, (1), 105-109.
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
