Вплив строків сівби на динаміку формування листкової поверхні і маси коренеплоду пастернаку посівного (Pastinaca Sativa L.)
Ключові слова:
Pastinaca sativa L., пастернак посівний, корене¬плоди, строки сівби, площа листківАнотація
Основним завданням, поставленим перед овочівництвом, є поліпшення постачання населення свіжою продукцією за рахунок збільшення виробництва і розширення асортименту. Пастернак за об’ємами виробництва поступається іншим овочевим культурам, але є унікальним джерелом вітамінів, легкорозчинних мінеральних солей та ефірних олій. Всі ці компоненти регулюють процеси обміну речовин в організмі людини і вкрай необхідні цілорічно.
Необхідність у вивченні широкого діапазону строків сівби (період з 01.04 по 10.06) пояснюється її тривалим періодом і необхідністю встановлення допустимих строків сівби, які не призводять до істотного зниження врожайності. Актуальність уточнення строків сівби пастернаку посівного у певних ґрунтово–кліматичних умовах викликане появою нових сортів, концентрацією виробництва, збільшенням посівних площ.
Дослідження проводилося у 2015–2016 роках на дослідному полі кафедри овочівництва у НДП "Плодоовочевий сад" НУБіП України, на посівах пастернаку посівного (Pastinaca sativa L.) сорту Стимул.
Проведені дослідження показали, що максимальна продуктивність рослин залежить від складових технологій вирощування, особливо від строків сівби, які будуть забезпечувати формування оптимальної площі листків та тривалості її фотосинтетичної активності. Більш пізні строки сівби пастернаку посівного призводять до зменшення темпів росту та розвитку рослин. Це, в свою чергу, має безпосередній вплив на наростання маси коренеплодів.Посилання
Корнієнко С. І. Науково–практичні підходи селекції і насінництва петруш-ки та пастернаку. Теорія і практика / С. І. Корнієнко, Т. К. Горова, Л. Ю. Штепа, та ін. – В.: ТОВ «Нілан–ЛТД», 2015. – 152 с.
Пузік Л. М. Формування товарного урожаю пастернаку / Л. М. Пузік, О. І. Філімонова // Вісн. ХНАУ ім. В.В. Докучаєва – Харків. – 2012. – № (12). – С. 191-195.
Каратаев Е. С. Настольная книга овощевода: Справочник / Е. С. Кара-таев, Б. Г. Русанов, А. В. Бешанов и др. – М.: Агропромиздат, 1990. – 288 с.
Красочкин В. Т. Культурная флора СССР. Т. 19. Корнеплодные расте¬ния / Б. ?. Сечкарев, Л. В. Сазонова, Л. ?. Левантовская. – Л.: Колос, 1971. – 436 с.
Ничипорович А. А. Фотосинтез и урожай / А. А. Ничипорович. – М.: Знание, 1966. – 48 с.
Паламарчук В. Д. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин / В. Д. Паламарчук, І. С. Поліщук, С. М. Каленська, Л. М. Єрмакова. – В.: ФОП Рогальська І.О., 2013. – 713 с.
Максимов Н. А. Краткий курс физиологии растений / Н. А. Максимов – М.: Сельхозиздат, 1948. – 495 с.
Бондаренко Г. Л. Методика дослідної справи в овочівництві і баштан-ництві / За ред. Г. Л. Бондаренка, К. І. Яковенка. – X.: Основа, 2001. – 369 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
