Особенности метеорологического режима, видового состава и возобновления древесных насаждений на склонах в условиях городской среды
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2018.03.022Анотація
За последние десятилетия в Киеве наблюдается значительное сокращение городских насаждений на горизонтальных удобных для застройки территориях. Такая негативная тенденция характерна для всех крупных городов Украины. В этих условиях значительно возрастает экологическая, в том числе климатостабилизирующая роль насаждений склонов. Целью наших исследований является установление особенностей метеорологического режима, видового состава и возобновления насаждений на склонах Киева.
Выявлены существенные отличия метеорежима насаждений на склонах, которые определяются ориентацией, орографическими и гидрологическими особенностями, видовым составом и пространственной структурой насаждений. Таксономический состав древесных растений представлен в основном аборигенными видами. Наибольшее видовое разнообразие отмечено на северных и восточных склонах. Дендрофлора насаждений южных и верхних горизонтов иных склонов представлена преимущественно ксерофитными и мезоксерофитными видами, где доля интродуцентов повышается. Оптимизация видового состава насаждений должна осуществляться за счет интродуцированных и хозяйственно ценных аборигенных растений с учетом локальных экологических условий. Естественное возобновление наблюдается на участках с достаточным освещением и влажностью. Успешное возобновление чаще отмечено на открытых участках насаждений северных и восточных склонов, где локальные метеоусловия являются наиболее соответствующими.
Ключевые слова: древесные насаждения, склоны, метеорологические факторы, таксономический состав, возобновление
Посилання
Alekseev V.A. (1963), K metodyke yzmerenyia osveshchennosty pod polohom lesa [The method of measuring illuminance under the canopy]. Fyzyolohyia rastenyi, L.: Yzd-vo AN SSSR, T.10, Vup. 2., 244 – 247 p.
Gorelov O.M., O.O. Gorelov (2009) Osoblyvosti rezhymiv osvitlennia, temperatury ta volohosti u kronovomu ta pidkronovomu prostori derevnykh roslyn [Features modes of lighting, temperature and humidity in crown and under crown space of woody plants]. Introduktsiia Roslyn №1, 34 – 37 p.
Klyntsov A.P. (1969) Mykroklymatycheskaia y hydrolohycheskaia rol lesov Sakhalyna [Microclimatic and hydrological role of forests of Sakhalin]. Yuzhno-Sakhalynsk, 180 p.
Marunych S.V. (1973) Struktura potokov tepla, vlahy y kolychestva dvyzhenyia vozdukha nad lesom [The structure of the fluxes of heat, moisture and amount of air movement over the forest]. Tr. Hos. hydroloh. yn-ta,Vup. 207, 99 – 112 p.
Mishchenko Z.A., Liashenko H.V. (2007) Mikroklimatolohiia: navchalnyi posibnyk [Microclimatology: handbook]. K., KNT, 336 p.
Rabotnov T.A. (1983) Fytotsenolohyia [Phytocenology]. M., MHU, 296 p.
Tarankov V.Y. (1974) Mykroklymat lesov Yuzhnoho Prymoria [The microclimate of the forests of southern Primorye]. Novosybyrsk: Nauka. Syb. ot-nye, 221 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
