РОЛЬ ФІЗИЧНИХ І ЕПІГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ У КАЛЮСОУТВОРЕННІ IN VITRO POTENTILLA RECTA L. SUBSP. LACINIOSA (WALDST. ET KIT .EX NESTLER) NYMAN

Автор(и)

  • О.Ю. Заяць Нікітський ботанічний сад
  • І.В. Митрофанова Нікітський ботанічний сад

Анотація

Показано можливість калюсоутворення з різних експлантів Potentilla recta в умовах in vitro. Відібрано штами калюсів, які відрізняються світло-коричневим забарвленням, щільною консистенцією, низьким рівнем вітрифікації. Встановлено достовірні відмінності в кількісних характеристиках отриманих штамів залежно від типу експланта, розміщення його відносно поживного середовища і фізичних факторів культивування

Біографії авторів

О.Ю. Заяць, Нікітський ботанічний сад

аспірант

І.В. Митрофанова, Нікітський ботанічний сад

доктор біологічних наук

Посилання

Вторичные метаболиты фенольной природы Potentilla alba L. в условиях in vitro / М.В. Китаева, А.В. Зубарев, Е.В. Спиридович, В.Н. Решетников // Труды БГУ. – Минск, 2011. – Т. 6, ч. 1. – C. 123–127.

Китаева М.В. Введение в культуру in vitro редких лекарственных растений Potentilla L./ М.В. Китаева // ?нтродукция, сохранение и использование биологического разнообразия мировой флоры: материалы междунар. конф., посвященной 80-летию Центр. бот. сада Национальной академии наук Беларуси, (Минск, 19–22 июня 2012 г.). – Минск, 2012. – C. 398–401.

Калинин Ф.Л. Методы культуры тканей в физиологии и биохимии растений / Калинин Ф.Л., Сарнацкая В.В., Полищук В.Е. – К.: Наук. думка, 1980. – 488 с.

Методы биотехнологии в селекции и размножении субтропических и косточковых культур / О.В. Митрофанова, ?.В. Митрофанова, А.В. Смыков, Н.П. Лесникова // Сб. тр. Никит. ботан. сада. – 1999. – Т. 118. – С. 189–199.

Орлова Л. Лечение корнем лапчатки / Л. Орлова. –Мн. Харвест, 2006. – 64 c.

Пасешниченко В.А. Растения–продуценты биологически активных веществ / В.А. Пасешниченко // Соросовский образовательный журнал. – 2001. – Т. 7, № 8. – С. 13–19.

Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав и использование / [отв. ред. П. Д. Соколов]. – Л.: Наука, 1987.– С. 59-69.

Kovalenko P.G. Secondary metabolites synthesis in transformed cells of Glycyrrhiza glabra L. and Potentilla alba L. as producents of radioprotective compounds / P.G. Kovalenko, V.P. Antonjuk, S.S. Maliuta // Ukrainica Bioorganica Acta. – 2004. – №1-2 – P. 13-22.

Pierik R.L. Anthurium andreanum plantlets produced from callus tissues cultivated in vitro / R.L. Pierik // Physiol. Plant. –1976. – Vol. 37, №1. – P. 80-82.

Tomczykа M. Potentilla — A review of its phytochemical and pharmacological profile / M. Tomczykа, K.P. Lattéb // Journal of Ethnopharmacology. – 2009. – Vol. 122, Issue 2. – P. 184-204.

Tosun A. Antimicrobial activity of some plants used in folk medicine in Turkey / A. Tosun, Ö. Bahadir, N. Altanlar // Turkish Journal of Pharmaceutical Sciences. – 2006. – №3. – P. 167-176.

##submission.downloads##

Номер

№ 204 (2014): Частина 1 (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).