Вплив умов годівлі на показники обміну речовин у поросят
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.02.005Ключові слова:
поросята, свиноматки, умови годівлі, протеїновий обмін, ліпідний обмін, вуглеводний обмін, мінеральний обмін, вітамінний обмінАнотація
У статті досліджено вплив умов годівлі поросят-сисунів на показники їх протеїнового, ліпідного, вуглеводного, мінерального та вітамінного обміну. Метою науково-господарського досліду передбачалося встановити вплив режиму підсису поросят на показники обміну речовин у них. З цією метою сформували за принципом аналогів 4 групи свиноматок по три голови у кожній. Через 5 днів після опоросу у кожному гнізді під час підсису залишили по 10 поросят. При цьому враховували живу масу їх при народженні та у 5-добовому віці. Свиноматки контрольної групи годували по 10 порося, тоді як свиноматки 2-, 3- та 4-ї груп відповідно по 20, 30 та 40 поросят.
Після досягнення поросятами 5-добового віку режим підсису за винятком тварин контрольної групи штучно регулювали. Для цього свиноматок виганяли на час, передбачений схемою досліду на вигульний майданчик, де вони одержували згідно норм годівлі стандартний комбікорм.
Поросята-сисуни, перебуваючи у місці, відведеному для їх підгодівлі, одержували коров’яче молоко і відвійки, а також мали вільний доступ до комбікормів відповідно до віку.
У результаті проведених досліджень доведено, що скорочення кількості підсисів у поросят до 8-24 разів впродовж доби порівняно з поросятами, які мали вільний доступ до свиноматки супроводжується підвищенням вмісту у крові загального білка, неестерифікованих жирних кислот, кальцію, фосфору, каротину та вітаміну А. Із зменшенням кількості підсисів протягом доби до 8-24 разів у крові поросят-сисунів збільшувався рівень креатинкінази та ліпази. Встановлено, що різний режим підсису і пов’язане з ним неоднакове споживання кормів поросятами, яким регулювали час між підсисами, призвело до зменшенням у їх крові кількості загальних ліпідів і фосфоліпідів, імуноглобулінів, гемоглобуліну і лужної ємкості крові порівняно з поросятами, які мали вільний доступ до свиноматки під час підсисного періоду.
Посилання
Kvasnitskiy A.V. (1951) Fiziologiya pischevareniya u sviney. M.: Selhozgiz, S. 231.
Pohodnya G.S. (1990) Teoriya i praktika vosproizvodstva i vyiraschivaniya sviney. M.: Agropromizdat, S. 271.
Durst, L., Vittman, M. (2003) Kormlenie selskohozyaystvennyih zhivotnyih. Per. s nem. pod red. I. I. Ibatullina, G. V. Provatorova. Vinnytsia: The New Book, S. 384.
Ivanov V. O., Voloshhuk V. M. (2009) Biologiya svynej. Kyiv: NICНLAVА, S. 304.
Berezhniuk N.A. (1998) Morfolohichni ta biokhimichni pokaznyky krovi pry zghodovuvanni dobavok hliutaminovoi kysloty // Zb. nauk. prats VDSHI. – Vinnytsia. Vyp. 5, S. 245-250.
Nahaievych V.M., Shostia A.M., Trotskyi M.Ia. (2001) Vmist erytrotsytiv u krovi molodniaka svynei riznykh porid // Visnyk Poltav. derzh. s.-h. in-tu. №4. – S.98-99.
Noynaber M. (2010) Sovremennoe svinovodstvo. Aktualnyie stati iz nemetskogo spetsializirovannogo zhurnala. Fastov: Yunivest Media, S. 112.
Kudryavtsev A.A., Kudryavtseva A.P.(1974) Klinicheskaya gematologiya zhivotnyih. – M.: Kolos, S. 398.
Kulachenko S.P., Kogan E.S. (1979) Metodicheskie rekomendatsii po fiziologobiohimicheskim issledovaniyam krovi selskohozyaystvennyih zhivotnyih i ptitsyi. Belgorod, Ukrpoligrafizdat, S.30-60.
Plokhynskyi N. A. (1969). Rukovodstvo po byometryy dlia zootekhnykov. M. Kolos, S. 246.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
