Терапевтична ефективність пімобендану за кардіогенної артеріальної тромбоемболії у котів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi5(105).2023.017Ключові слова:
виживаність, гіпертрофічна кардіоміопатія, застійна серцева недостатність, набряк легень, парезАнотація
Кардіогенна артеріальна тромбоемболія (КАТЕ) поширене ускладнення кардіоміопатій серед котів. Поточні дослідження направлені на розробку ефективних протоколів терапії та профілактики КАТЕ. Основна увага спрямована на пошук ефективних антикоагулянтів, антиагрегантів, методів що поліпшують кровопостачання враженої ділянки. Паралельно серед дослідників зросла зацікавленість у застосуванні пімобендану для терапії застійної серцевої недостатності у котів. Опубліковані роботи показують збільшення тривалості життя у котів за гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП) та позитивний вплив на функцію лівого передсердя. Тому вивчення впливу пімобендану на тривалість життя, виникнення рецидивів у котів за КАТЕ є актуальним і стало метою цієї роботи. В дослідження було включено 24 тварини, що мали інцидент КАТЕ за ГКМП і прожили більше 2 тижнів після кризу. Сформовано дві групи: перша – 13 котів, що отримували після стабілізації стану стандартну терапію (фуросемід, іАПФ, клопідогрель) та пімобендан; друга – 11 котів, що отримували виключно стандартну терапію. У тварин були зафіксовані анамнез, клінічне обстеження, ехокардіографічне дослідження, відомості про рецидив, загибель чи евтаназію. В дослідженні 91,7 % були самцями, середній вік 7 ± 0,7 років. У більшості були виявлені диспное, набряк легень, гіпотермія, зміна ментального статусу, парез та анемічність враженої кінцівки. Частіше вражались дві тазові кінцівки. Рецидив стався у 37,5 % піддослідних. Проміжок часу від інциденту до рецидиву в першій групі становив 387,4 ± 104,5, а в другій 107,2 ± 32,1 днів. Евтаназія була виконана для 20,8% тварин і завжди була пов’язана з рецидивом. Тривалість життя в першій групі в середньому становила 403,7 ± 104,0, а в другій – 314 ± 47,3 днів. Медіана виживаності для першої групи становить 9,5 місяці, а для другої 12,5. Після загибелі всіх тварин першої групи, залишалось живими 40 % тих котів, що отримували пімобендан. Не було виявлено статистичної різниці між групами за кількістю рецидивів, евтаназій, тривалістю життя та виживаністю. Значущою різниця виявилась в тривалості часу до рецидиву. Пімобендан не показав негативного впливу на тривалість життя у котів за КАТЕ. Позитивний вплив, ймовірно, не достатньо явний і потребує вивчення на більш чисельній когорті тварин.
Посилання
Borgeat, K., Wright, J., Garrod, O., Payne, J. R., & Fuentes, V. L. (2014). Arterial thromboembolism in 250 cats in general practice: 2004–2012. Journal of Veterinary Internal Medicine, 28 (1), 102–108. http://doi.org/10.1111/jvim.12249
Den Toom, M. L., van Leeuwen, M. W., Szatmari, V., & Teske, E. (2017). Effects of clopidogrel therapy on whole blood platelet aggregation, the Plateletworks ® assay and coagulation parameters in cats with asymptomatic hypertrophic cardiomyopathy: a pilot study. The veterinary quarterly, 37 (1), 8–15. http://doi.org/10.1080/01652176.2016.1244618
Duler, L., Scollan, K. F., & LeBlanc, N. L. (2019). Left atrial size and volume in cats with primery cardiomyopathy with and without congestive heart failure. Journal of veterinary cardiology, 24, 36–47. http://doi.org/10.1016/j.jvc.2019.04.003
Fox, P. R., Keene, B. W., Lamb, K., Schober, K. A., Chetboul, V…. Ohara, V. Y. T. (2018). Internetional collaborative study to assess cardiovascular risk and evaluate long-term health in cats with preclinical hypertrophic cardiomyopathy and apparently cats: the REVAL study. Journal of Veterinary Internal Medicine, 32(3), 930-943. http://doi.org/10.1111/jvim.15122
Fuentes, V. L., Abbott, J., Chetboul, V., Cote, E., Fox, P. R., Häggström, J., Kittleson, M. D., Schober, K., & Stern, J. A. (2020). ACVM consensus statement guidelines for the classification, diagnosis, and management of cardiomyopathies in cats. Journal of Veterinary Internal Medicine, 34 (3), 1062–1077. http://doi.org/10.1111/jvim.15745
Hassan, M. H., Abu-Seida, A. M., Torad, F. A., & Hassan, E. A. (2020). Feline aortic thromboembolism: presentation, diagnosis, and treatment outcomes of 15 cats. Open veterinary journal, 10 (3), 340–346. http://doi.org/10.4314/ovj.v10i3.13
Hogan, D. F. (2017). Feline cardiogenic arterial thromboembolism. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 47 (5), 1065–1082. http://doi.org/10.1016/j.cvsm.2017.05.001
Hogan, D. F., Fox, P. R., Jacob, K., Keene, B., Laste, N. J., Rosenthal, S., Sederquist, K., & Weng, H. -Y. (2015). Secondary prevention of cardiogenic arterial thromboembolism in the cat: The double-blind, randomized, positive-controlled feline arterial thromboembolism; clopidogrel vs. aspirin trial (FAT CAT). Journal of Veterinary Cardiology, 17, 306–317, http://doi.org/10.1016/j.jvc.2015.10.004
Kittleson, M.D., & Cote, E. (2021). The feline cardiomyopathies: 1. General concepts. Journal of feline medicine and surgery, 23 (11), 1009–10027. http://doi.org/10.1177/1098612X211021819
Kochie, S. L., Schober, K. E., Rhineheart, J., Winter, R. L., Bonagura, J. D., Showers, A., & Yildes, V. (2021). Effects of pimobendan on left atrial transport function in cats. Journal of Veterinary Internal Medicine, 35 (1), 10–21. http://doi.org/10.1111/jvim.15976
Kostiuk, O.S., & Maryniuk, M.P. (2019). Papillary muscle evaluation in healthy cats and cats with hypertrophic cardiomyopathy. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 9 (3), 88-94, http://doi.org/10.31548/ujvs2019.03.013
Lo, S. T., Walker, A. L., Georges, C. J., Li, R. H. L., & Stern, J. A. (2022). Dual therapy with clopidogrel and rivaroxaban in cats with thromboembolic disease. Journal of Feline Medicine and Surgery, 24 (4), 277–283. http://doi.org/10.1177/1098612X211013736
Matos, J.N., Payne, J.R., Seo, J., & Fuentes, V.L. (2022). Natural history of hypertrophic cardiomyopathy in cats from rehoming centers: The CatScan II study. Journal of Veterinary Internal Medicine, 36 (6), 1900–1912. http://doi.org/10.1111/jvim.16576
Mitropoulou, A., Hassdenteufel, E., Lin, J., Bauer, N., Wurtinger, G., Vollmar, C., Henrich, E., Hildebrandt, N., & Schneider, M. (2022). Retrospective evaluation of intravenous enoxaparin administration in feline arterial thromboembolism. Animals (Basel), 12 (15), 1977. http://doi.org/10.3390/ani12151977
Oldach, M. S., Ueda, Y., Ontiveros, E. S., Fousse, S. L., Visser, L. C., & Stern, J., A. (2021). Acute pharmacodynamics effects of pimobendan in client-owned cats with subclinical hypertrophic cardiomyopathy. BMC Veterinary Research, 17 (1), 89. http://doi.org/10.1186/s12917-021-02799-9
Payne, J. R., Borgeat, K., Brodbelt, D. C., Connolly, D. J., & Luis Fuentes, V. (2015). Risk factors associated with sudden death vs. congestive heart failure or arterial thromboembolism in cats with hypertrophic cardiomyopathy. Journal of Veterinary Cardiology, 17, 318–328. http://doi.org/10.1016/j.jvc.2015.09.008
Petrushko, A., & Grushanska, N. (2022). Prevalence of feline cardiomyopathy phenotypes and arterial thromboembolism. ScienceRise: Biological Science, 4 (33), 35–43. http://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.271011
Reina-Doreste, Y., Stern, J. A., Keene, B. W., Tou, S. P., Atkins, C. E., DeFrancesco T. C., Ames, M. K., Hodge, T. E., & Meurs, K. M. (2014). Case-control study of the effects of pimobendan on survival time in cats with hypertrophic cardiomyopathy and congestive heart failure. Journal of the American Veterinary Medical Association, 245 (5), 534–539. http://doi.org/10.2460/javma.245.5.534
Schober, K. E., Rush, J. E., Fuentos, V. L., Glaus, T., Summerfrield, N. J., Wright, K., Lehmkuhl, L., Wess, G., Sayer, M. P., Loureiro, J., MacGregor, J., & Mohren, N. (2021). Effects of pimobendan in cats with hypertrophic cardiomyopathy and recent congestive heart failure: Results of a prospective, double-blind, randomized, nonpivotal, exploratory field study. Journal of Veterinary Internal Medicine, 35 (2), 789–800. http://doi.org/10.1111/jvim.16054
Schoeman, J. P. (1999). Feline distal aortic thromboembolism: a review of 44 cases (1990–1998). Journal of Feline Medicine and Surgery, 1 (4), 221–231. http://doi.org/10.1053/jfms.1999.0049
Sharp, C. R., Blais, M. C., Boyd, C. J., Brainard, B. M., Chan, D. L., de Laforcade, A., Goggs, R., Guillaumin, J., Lynch, A., Mays, E., McBride, D., Rosati, T., & Rozanski, E. A. (2022). 2022 Update of the consensus on the rational use of antithrombotics an thrombolytics in veterinary critical care (CURATIVE) Domain 6: Defining rational use of thrombolytics. Journal of veterinary emergency and critical care (San Antonio, Tex.: 2001), 32 (4), 446–470. http://doi.org/10.1111/vec.13227
Spalla, I., Boswood, A., Connolly, D.J., & Fuentes, V.L. (2019). Speckle tracking echocardiography in cats with preclinical hypertrophic cardiomyopathy. Journal of Veterinary Internal Medicine, 33 (3), 1232–1241. http://doi.org/10.1111/jvim.15495
Tosuwan, J., Surachetpong, S. D., & Hunprasit, V. (2023). Assessment of left atrial myocardial deformation using two-dimensional speckle-tracking echocardiography in cats with cardiogenic and non-cardiogenic arterial thromboembolism. Internal Journal of Veterinary Science & Medicine, 11 (1), 11–22. http://doi.org/10.1080/23144599.2023.2196853
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
