Прогнозування газового та енергетичного балансу для жуйних тварин
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi6(106).2023.014Ключові слова:
теплопродукція, дихальний коефіцієнт, валова енергія, обмінна енергія, чиста енергія продукції, протеїн, жир, клітковинаАнотація
Встановлення механізму впливу на організм тварин зовнішніх факторів має дуже важливе значення для зоотехнічної науки. Класичними методами, за допомогою яких протягом двох століть намагаються пояснити їх вплив, є вивчення перетравності і балансу поживних речовин та окремих органічних і мінеральних елементів. Для жуйних тварин найбільш точним є складання енергетичного балансу як інтегрального показника всіх обмінних процесів
Мета роботи є розробка методики розрахунку балансу енергії на основі обліку валової енергії раціону і теплопродукції.
Знаючи кількість спожитої валової та обмінної енергії, з великою точністю, можна визначити кількість перетравної енергії.
Таким чином, визначивши в респіраційних дослідженнях величину теплопродукції та розрахувавши енергетичну цінність продукції, визначають кількість обмінної енергії.
Кількість валової енергії не дає об’єктивної оцінки кількості енергії, доступної тварині. Наприклад, в сухій речовині соломи міститься майже така ж кількість валової енергії, як в сухій речовині зерна злаків (16,7-18,8 МДж), але енергія зерна легкодоступна тваринам, в той же час як більша її в соломі залишається не використаною. Енергію перетравних поживних речовин кормів і раціонів визначають для конкретного виду тварин.
Таким чином, можна рекомендувати дві системи рівнянь для оцінки вмісту обмінної енергії в кормах і раціонах.
Перша система рівнянь для визначення ОЕ через сирі поживні речовини і коефіцієнт перетравності енергії.
Друга система рівнянь для визначення вмісту обмінної енергії через перетравні поживні речовини з використанням коефіцієнтів перетравності поживних речовин встановлених в експериментах або взятих з довідника.
Посилання
Bogdanov, G. O. (2007). Feeding of agricultural animals. Kyiv: Higher School.
Gnoevy, I. V. (2006). Feeding and reproduction of agricultural livestock in Ukraine. Kharkiv: Magda LTD.
Ibatullin, I. I., Zhukorskyi, O. M. (Eds.). (2017). Methodology and organization of scientific research in animal husbandry: manual. Kyiv: Agrarian Science,
Tsvygun, A. T. (1993). Justification of energy nutrition of young cattle with different types of feeding: (Doctoral dissertation, St. Petersburg. Pushkin).
Tsvygun, A. T., Blyusyuk, S. M., Tsvygun, O. A. (2011). Biological and methodological aspects of the distribution and use of energy in the animal organism: Collection of scientific works, Vol. 46. Part 2, RUP "Scientific and practical center of the National Academy of Sciences of Belarus for animal husbandry" Zhodino.
Tsvigun, A. T., Tsvigun O. A. (2013). Dependence of feed dry matter consumption by young cattle of dairy and meat breeds. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. "TVPPT" series, 190, 198-203.
Olijhoek, D. W., Lamminen, M., Hellwing, A. L. F., Larsen, M., Weisbjerg, M. R., Bach Knudsen, K. E., Lund, P. (2023). Effect of substituting maize silage with fresh or ensiled sugar beets on nutrient digestibility, rumen fermentation and microbial synthesis, and enteric methane emission in dairy cows. Animal Feed Science and Technology, 303, 115715. https://doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2023.115715.
Hellwing, A. L. F., Lund, P., Weisbjerg, M. R., Brask, M., Hvelplund, T. (2012). Technical note: test of a low-cost and animal-friendly system for measuring methane emissions from dairy cows. J. Dairy Sci., 95 (10), 6077-6085. http://dx.doi.org/ 10.3168/jds.2012-5505.
Gunha. T., Kongphitee. K., Binsulong. B., Sommart. K. (2023). Net Energy Value of a Cassava Chip Ration for Lactation in Holstein–Friesian Crossbred Dairy Cattle Estimated by Indirect Calorimetry. Animals, 13, 2296. https://doi.org/10.3390/ani13142296.
Suzuki, T., Phaowphaisal, I., Pholsen, P., Narmsilee, R., Indramanee, S., Nitipot, P., Chaokaur, A., Sommart, K., Khotprom, N., Panichpol, V. et al. (2008). In vivo nutritive value of Pangola grass (Digitaria eriantha) hay by a novel indirect calorimeter with a ventilated hood in Thailand. Japan Agric. Res. Q., 42, 123–129.
Brouwer, E. (1965). Report of subcommittee on constants and factors. In Energy Metabolism of Farm Animals, 3rd.; Blaxter, K.L., Ed.; EAAP Academic Press: London, UK, 1965. P. 441–443.
Ramin, M., Fant, P., Huhtanen, P. (2021). The effects of gradual replacement of barley with oats on enteric methane emissions, rumen fermentation, milk production, and energy utilization in dairy cows. J. Dairy Sci., 104, 5617–5630. https://doi.org/10.3168/jds.2020-19644.
Huhtanen, P., Cabezas-Garcia, E.H., Utsumi, S., Zimmerman, S. (2015). Comparison of methods to determine methane emissions from dairy cows in farm conditions. J. Dairy Sci., 98 (25771050), 3394-3409. https://doi.org/10.3168/jds.2014-9118.
Karpus, M. M., Karpovych, S. I., Prokopenko L. S. etc. (1978). Feed Nutrition Handbook: A Guide. Kyiv: Harvest.
ARC. (1984). Energy allowances and feeding systems for ruminants. London.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
