Репрезентативність трав’яних багаторічних фітоавтохтонів у ландшафтному фітоценодизайні парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія»
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi6(106).2023.023Ключові слова:
парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія», паркові ландшафти, багаторічники, фітоавтохтони, фітоценокомпозиції, збереження фіторізноманіттяАнотація
З результатами флористичного аналізу фракції декоративних багаторічників спонтанної флори урочища Феофанія для формування ландшафтних фітоценокомпозицій у природному стилі відібрано 86 видів рослин, які належать до 63 родів із 33 родин. Досліджений видовий склад досить репрезентативний за таксономічним, екологічним, фітоценотичним, біоморфологічним і феноритмотипічним критеріями. Види рослин ранжовані за рівнем перспективності їх культивування, 66 % з них визнано високоперспективними. Визначено ефективніші види розмноження рослин у культурі. На основі комплексного аналізу видового складу рослин і з’ясування екологічних, фітоценотичних та флористичних особливостей паркових ландшафтів розроблено проєкт експериментальної експозиції на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія», що поєднує природні фітоценози з фітоценокомпозиціями, сформованими адаптованими до місцевих екоумов видами, значна частина яких є фітоавтохтонами. Видовий склад рослин експозиції ілюструє істотне природоохоронне, демонстраційно-просвітницьке та популяризаторське навантаження, що сприяє розширенню та поглибленню знань про регіональне флористичне різноманіття в цілому та його окремі елементи, а формування на його основі ландшафтних фітоценокомпозицій є досить ефективним засобом його збереження. У проєкті відображено майже 10 %видів рослин, які внесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів. Третина (29,8 %) видів зазначені в регіональних охоронних списках України. Більшість видів рослин мають господарську цінність: лікарські (69 %), медоносні (44,7 %), кормові (32 %), технічні (18,1 %), харчові (16 %). 20 видів декоративних рослин у різній мірі є отруйними.
Посилання
Kuzemko, A. A. (Ed.). (2022). Atlas trav’ianykh biotopiv Ukrainy . Chernivtsi.
Butylo, M. D., Denysko, S. I., & Denysko, I. L. (2008). Likarski roslyny Lisostepu Ukrainy, yikh ratsionalne vykorystannia i zberezhennia: monohrafiia. Uman: Umanske komunalne vydavnycho-polihrafichne pidpryiemstvo.
Bylov, V. N. (1978). Osnovy sravnitelnoj sortoocenki dekorativnyh rastenij. Introdukciya i selekciya cvetochno-dekorativnyh rastenij. M.: Nauka.
Vlasenko, A.S., & Popovych, S.Yu. (2016). Zapovidni dendrosozoekzoty Stepu Ukrainy: monohrafiia. K.: «TsP «Komprynt».
Hovorun, V. D. (2020). Likarski roslyny Khmelnychchyny. Biolohichnyi dovidnyk. Khmelnytskyi: Vydavets FOP Melnyk A. A.
Honcharenko, I. V., Ihnatiuk, O. A., & Sheliah-Sosonko, Yu. R. (2013). Lisova roslynnist urochyshcha Feofaniia ta yii antropohenna transformatsiia. Ekolohiia i noosferolohiia. 24(3–4). 51–63.
Hrechyshkina, Yu. V. (2010). Klasychni mistseznakhodzhennia taksoniv flory Ukrainy, opysanykh z terytorii m. Kyieva, ta yikh okhorona. Ukr. botan. zhurn, Т. 67. № 4. 514–526.http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30193
Efimov, V. V., Ivanov, V. A., & Anisimov, A. E. (2011). Chislennoe modelirovanie izmeneniya klimata Ukrainy v XXI veke. Dopovidi NAN Ukrainy, № 3. 100–107.
Kovteniuk, A. (2023). Spontanna flora u sadovo-parkovykh landshaftakh. Ekolohichnyi dyzain miskoho seredovyshcha: problemy, zdobutky ta perspektyvy: tezy dopovidei V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii prysviachenii 125 - richchiu NUBiP Ukrainy (p.31). Kyiv: Redaktsiino-vydavnychyi viddil NUBiP Ukrainy.
Komendar, V. I. (2007). Likarski roslyny Karpat. Dykorosli ta kulturni. Tretie vydannia, dopovnene i pereroblene. Uzhhorod: Mystetska Liniia.
Krasnov, V. P., Orlov, O. O., & Vedmid, M. M. (2009). Atlas roslyn-indykatoriv i typiv lisoroslynnykh umov Ukrainskoho Polissia: monohrafiia. Novohrad-Volynskyi: Vydavnytstvo «NOVOhrad».
Krokhmal, I. I. (2016). Ekoloho-biolohichni determinanty uspishnosti introduktsii trav’ianystykh bahatorichnykiv v stepovii zoni Ukrainy (Doctoral thesis, The M. M. Hryshko National Botanical Garden of the NAN Ukraine, Кyiv, Ukraine).
Matiashuk, R. K., Hubar, L. M., Pirko, I. F., Krylov, Ya. I., & Tkachenko, I. V. (2023). Uriznomanitnennia elementiv landshaftnoho dyzainu parku «Feofaniia» z vykorystanniam vydiv pryrodnoi flory. Ekolohichnyi dyzain miskoho seredovyshcha: problemy, zdobutky ta perspektyvy: tezy dopovidei V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii prysviachenii 125 - richchiu NUBiP Ukrainy (pp. 41–42). Kyiv: Redaktsiino-vydavnychyi viddil NUBiP Ukrainy.
Minarchenko, V. M. (2005). Likarski sudynni roslyny Ukrainy (medychne ta resursne znachennia). K.: Fitosotsiotsentr.
Minarchenko, V. M. (2012). Resursy likarskykh roslyn Ukrainy: dyferentsiatsiia, dynamika, stratehiia optymizatsii vykorystannia ta zberezhennia: (Doctoral thesis, In-t botaniky im. M. M. Kholodnoho NAN Ukrainy, Кyiv, Ukraine).
Minarchenko, V. M., & Tymchenko, I. A. (2002). Atlas likarskykh roslyn Ukrainy (khorolohiia, resursy ta okhorona). K.: Fitosotsiotsentr.
Muzychuk, H. M., & Pereboichuk, O. P. (2013). Morfolohichni ta ekolohichni osoblyvosti, perspektyvy introduktsii i doslidzhennia kvitnykovo-dekoratyvnykh roslyn rodu Anemone L. v umovakh Polissia i Lisostepu Ukrainy. Introduktsiia roslyn, № 1. 62–73.
Prokudin, Yu. N. et al. (Eds.). (1987). Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy . K.: Naukova dumka.
Ostapko, V. M., & Kunec, N. Yu. (2009). Shkala ocenki dekorativnosti petrofitnyh vidov flory yugo-vostoka Ukrainy. Introduktsiia roslyn, No 1. 18–22.
Andriienko, T. L., & Perehrym M. M. (Eds.). (2012). Ofitsiini pereliky rehionalno ridkisnykh roslyn administratyvnykh terytorii Ukrainy. K.: Alterpres.
Palamarchuk, L. V., Hnatiuk, N. V., Krakovska, S. V., Shedamenko, I. P., & Diukel, H. O. (2010). Sezonni zminy klimatu v Ukraini v XXI. Naukovi pratsi Ukrainskoho naukovo-doslidnoho hidrometeorolohichnoho instytutu, 259. 104–120.
Aleksieiev, I. S. (Ed.). (2013). Povnyi atlas likarskykh roslyn. Donetsk: Hloriia Treid. http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000012996
Popovych, S. Yu., Vlasenko, A. S., & Vakarenko, O. V. (2018). Konspekt dekoratyvnykh fitoavtokhtoniv Ukrainy. K.: «TsP «Komprynt».
Radchenko, V. H., Burda, R. I., Pashkevych, N. A., Koniakin, S. M., Krakhmalnyi, O. F., Haponova, L. P., Matiashuk, R. K., Shupova, T. V., & Dubrovskyi, Yu. V. (2019). Park-pam’iatka sadovo-parkovoho mystetstva Feofaniia – oseredok biotychnoho riznomanittia urbanoekosystemy Kyieva. Ekolohichni nauky. Naukovo-praktychnyi zhurnal. 2 (25). 138–146. http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2019/2/24.pdf
Reshetiuk, O. V., Terletskyi, V. K., & Filipenko, A. B. (2011). Likarski roslyny Polissia z osnovamy fitoterapii. Lutsk : Tverdynia.
Rozhkovskyi, L. V., Derevynskaia, T. Y., Shevchenko, Y. M., & Fyzor, N. S. (2012). Resursovedenye lekarstvennыkh rastenyi. Odessa: ON MedU.
Solovei, D. S. (2015). Osoblyvosti planuvannia sadiv «novoi khvyli» Pita Udolfa. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 25(2). 85–89.
Rakhmetov, D. B., Zaimenko, N. V., & Haponenko, M. B. et al. (Eds.). (2022). Stiikist introdukovanykh ta ridkisnykh roslyn za umov klimatychnykh zmin v Ukraini. K.: Vydavnytstvo Lira-K.
Didukh, Ya. P. (Ed.). (2009). Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit. K.: Hlobalkonsaltynh.
Sherstiuk, M. Yu., & Popovych, S. Yu. (2017). Dekoratyvni vlastyvosti avtokhtonnykh dendrosozofitiv pryrodno-zapovidnykh terytorii Livoberezhnoho Polissia Ukrainy. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Biolohichni nauky, 1. 28–37.
Yavorsъka, O. H., & Mosiakin, S. L. (2001). Adventyvna fraktsiia synantropnoi flory Kyivskoi ahlomeratsii. Naukovi zapysky NaUKMA. Biolohiia ta ekolohiia, 19. 55–68. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/8914
Yakubenko, B. Ye. (2007). Pryrodni kormovi uhiddia Lisostepu Ukrainy: flora, roslynnist, dynamika, optymizatsiia. (Doctoral thesis, The M. M. Hryshko National Botanical Garden of the NAN Ukraine, Кyiv, Ukraine).
Yakubenko, B. Ye., Popovych, S. Yu., Ustymenko, P. M., Dubyna, D. V., & Churilov, A. M. (2017). Heobotanika: metodychni aspekty doslidzhen. Navchalnyi posibnyk. K.: Lira K.
Bretzel, F., Vannucchi, F., Romano, D., Malorgio, F., & Benvenuti, S., Pezzarossa B. (2016). Wildflowers: from conserving biodiversity to urban greening – a review. Urban Forestry & Urban Greening, 20. 428–436.
Hitchmough, J. (2017). Sowing Beauty: Designing Flowering Meadows from Seed.Timber Press Incorporated.
Henk, Gerritsen. (2008). Essay On Gardening. Architectura & Natura.
Koniakin, S., & Gubar, L. (2022). Spontaneous flora of the local landscape Feofaniya (Kyiv, Ukraine). Plant Introduction, 93/94. 46–61.
Matyashuk, R. K., Gubar, L. M., & Pirko, I. F. (2021). Essay on the prospects for the use of decorative perennials of the spontaneous flora of the local landscape Feofaniya. Plant Introduction, 91/92. 54–63.
Matyashuk, R., Gubar, L., & Tkachenko, I. (2023). Spontaneous distribution of introducers as an example the landscape art park-monument ’Feofaniya’. Joint ESENIAS and DIAS Scientifi c Conference 2023 and 12th ESENIAS Workshop Globalisation and invasive alien species in the Black Sea and Mediterranean regions – management challenges and regional cooperation (р. 96).Varna: Bulgaria.
Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, М. М. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev: M. G. Kholodny Institute of Botany.
Oudolf, P., & Gerritsen, H. (2008). Planting the Natural Garden. Portlend: Timber Press Incorporated.
Sherstiuk, M., Skliar, V., Skliar, Y. L., & He, S. (2019). Integrated population analysis as a direction of the modern biological and ecological researches. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Agronomy and Biology, (3(37), 61–67. https://doi.org/10.32845/agrobio.2019.3.10
Tredici, P. (2014). The Flora of the Future. Celebrating the Botanical Diversity of Cities. Places Journal. DOI.org/10.22269/140417.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
