Кліматогенна обумовленість і прогнозування зміни сезонної ритміки основних лісотвірних порід Північно-Східних Карпат
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.2(108).2024.002Ключові слова:
Північно-Східні Карпати, Карпатський національний природний парк, лісові екосистеми, кліматичні зміни, сезонна ритміка рослин, фенологіяАнотація
У статті висвітлено особливості багаторічної зміни (2000-2022 рр.) сезонних фаз розвитку основних лісотвірних порід (ялина європейська – Picea abies, ялиця біла – Abies alba та бук лісовий – Fagus sylvatica) у межах помірного кліматичного поясу на території Карпатського національного природного парку.
У роботі використано комплекс польових, інструментальних, лабораторних, аналітичних та математико-статистичних досліджень, а також низку методів, що застосовуються у фенології та метеорології.
За результатами проведення статистичного аналізу виявлено значний вплив атмосферних опадів, що випадають у березні на початок набухання бруньок (види Picea abies, Fagus sylvatica), початок цвітіння (види Picea abies, Abies alba), початок дозрівання плодів (види Picea abies, Fagus sylvatica) та початок розсіювання плодів (види Picea abies, Abies alba).
У публікації показано, що мінімальні температури повітря у липні значно впливають на фенологічні явища, які розпочинаються і тривають у цей час та пізніші строки, зокрема, на початок дозрівання плодів (види Abies alba, Fagus sylvatica) та початок розсіювання плодів (в усіх видів). Існування тісних і помірних кореляційних зав’язків між максимальними температурами січня-лютого та фенологічними явищами (у виду Picea abies – датами початку наростання пагонів і початку цвітіння; у виду Abies alba – датами початку цвітіння і початку дозрівання плодів; у виду Fagus sylvatica – датами початку набухання бруньок та початку цвітіння) може свідчити про значний вплив ґрунтового живлення (що формується від талих вод у цей період) на сезонну ритміку рослин.
Найбільш складним для моделювання виявилось явище початку цвітіння дерев, на формування якого впливають усі задіяні кліматичні предиктори – атмосферні опади, мінімальна та максимальна температури повітря.
За результатами досліджень здійснено первинне довгострокове прогнозування реакції місцевих лісових культур на ймовірні кліматичні зміни і виявлено, що навіть за найгіршим сценарієм (RCP 8.5) дати настання усіх фенологічних явищ модельних видів дерев будуть знаходитись у межах розмаху вибірки фактичних даних періоду спостережень 2000-2022 рр.
Посилання
Gensiruk, S.A. (2002). Forest of Ukraine. Lviv, Scientific society named after Shevchenko, Ukrainian state Forestry University.
Holubets, M.A. (2003). Geobotanical division of the Ukrainian Carpathians – a basis of rational natural use. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Ecological Issues of the Carpathian Region. 12. 283-293.
Didukh, Ya.P., Chorney, I.I., Budzhak, V.V. et all. (2016). Climatogenic changes of plant life of the Ukrainian Carpathians. Chernivtsi: DrukArt.
Prykhodko, M.M., Kyselyuk, O.I. & Yavorskyi, A.I. (Eds.). (2009). Carpathian National Natural Park. Ivano-Frankivsk: “Foliant”.
Kyselyuk, O.I., Kripchuk, V.O., Motruk, M.V., Tymchuk, Ya.Ya. etc. (2006). Phenological observations of nature (Handbook). Lviv: “Spline”, 2006.
Petrova L., Tretyak P. (2003). Protected areas of the Ukrainian Carpathian mountains. Roceedings of T. Shevchenko Scientific Society. Vol. XII. 246-256.
Andrienko, T.L. (Ed.). (2002). The nature chronicle program for reserves and national nature parks: methodological guide. Kyiv : Akademperiodyka.
Simonov, D.О., Didukh, Ya.P. (2001) Climatic analysis of range areals of Ukrainian flora representatives. NaUKMA Research Papers : Special issue. 19(2). 405-406.
Feketa I.Y. (2013). Phenosupervisions as component part of monitoring of climatic changes. Scientific Bulletin of Uzhgorod National University. Series: Geography. Land management. Nature management. 2. 26-31.
Shparyk, Y., Krynytskyy H., Debryniuk Iu. (2020). Trends of dynamics in the site conditions types and species composition of the forest stands in the Ukrainian Carpathians caused by climate changes. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine. 20. 82-92.
Helms J.A. (2007). Effect of climate change on forest ecosystems. Climate Change on Wildfire Activity : Hearing Before the Committee on Energy and Natural Resources, United States Senate, One Hundred Tenth Congress, First Session, to Consider Scientific Assessments of the Impacts of Global Climate Change on Wildfire Activity in the United States (p. 20). Washington : U.S. G.P.O.
Lindner M., Fitzgerald J.B., Zimmermann N.E. etc. (2014). Climate change and European forests: What do we know, what are the uncertainties, and what are the implications for forest management? Journal of Environmental Management. 146. 69–83. doi: 10.1016/j.jenvman.2014.07.030
Menzel, A., Yuan, Y., Matiu, M., Sparks, T., Scheifinger, H., Gehrig, R., Estrella, N. (2020). Climate change fingerprints in recent European plant phenology. Global Change Biology.. 26 (4). 2599-2612. doi : 10.1111/gcb.15000.
Monahan, W.B., Rosemartin, A., Gerst, K.L., Fisichelli, N.A., Ault, T., Schwartz, M.D., Gross, J.E. & Weltzin, J.F. (2016). Climate change is advancing spring onset across the U.S. national park system. Ecosphere. 7(10). 3-17. doi: 10.1002/ecs2.1465.
Website of weather file generator by MarkSim™ DSSAT URL: https://gisweb.ciat.cgiar.org/MarkSimGCM/
Pillai,Madhavi M.; Golub,Elena Strukova; Lokshin,Michael M.; Rakovych,Oksana; Ha,Thanh Phuong. (2021). Ukraine - Building Climate Resilience in Agriculture and Forestry (English). Washington, D.C. : World Bank Group. http://documents.worldbank.org/curated/en/893671643276478711/Ukraine-Building-Climate-Resilience-in-Agriculture-and-Forestry
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
