Роль дріжджових грибів у етіології отиту у собак
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.2(108).2024.015Ключові слова:
собаки, мікробіологічні дослідження, живильні середовища, мікробіота шкіри, дріжджові гриби, отит, грибково-мікробні асоціації, стафілококи, чутливістьАнотація
У статті наведені результати вивчення видового складу мікробіоти поверхні шкіри слухового каналу за отиту у собак, зокрема результати дослідження грибкової мікробіоти та частоти виникнення асоціацій дріжджових грибів зі збудниками бактеріальної природи.
Мета роботи
Дослідження мікробіоти вуха собак за отитів з метою виявлення її видового складу та встановлення можливої ролі патогенних грибів і їх асоціацій з патогенними стафілококами.
Матеріали і методи
Дослідними тваринами були собаки із симптомами отиту віком від 6 місяців до 10 років. За період 2018-2020 було досліджено 30 собак масою 5-60 кг різних порід, обох статевих груп. Під час дослідження проводився відбір клінічного матеріалу у хворих тварин, виділення культур збудників на живильних середовищах, вивчення їх культуральних властивостей та визначення чутливості до відповідних препаратів.
Результати досліджень
Як показали результати досліджень, серед представників дріжджових грибів у матеріалі, виділеному від собак з отитом, найчастіше визначити Malassezia pachydermatis – 9 випадків (30%).
Представники Candida albicans були виділені лише у 1 випадку (3,3 %), тож їх клінічне значення потребує подальшого вивчення. Дані гриби могли бути сторонніми контамінантами.
Слід зазначити, що у 9 випадках (30%) виділили золотистий стафілокок спостерігалися асоціації Staphylococcus aureus з грибами Malassezia pachydermatis, у 6 випадках (20%) спостерігалися асоціації Staphylococcus pseudintermedius із з грибами M. pachydermatis; у 5 випадках (16,7 %) – асоціації S. aureus із грам-негативними Proteus spp.
Висновки
1. Серед представників дріжджових грибів у матеріалі, виділеному від собак з отитом, найчастіше виділяли M. pachydermatis – 9 випадків (30 %).
2. Представники C. albicans були виділені лише у 1 випадку (3,3 %), тож їх клінічне значення потребує подальшого вивчення. Дані гриби могли бути сторонніми контамінантами.
3. Слід зазначити, що у 9 випадках (30 % від кількості випадків виділення золотистого стафілококу) спостерігалися асоціації S. aureus з грибами M. pachydermatis, у 6 випадках (20%) спостерігалися асоціації S. pseudintermedius із з грибами M. pachydermatis; у 5 випадках (16,7 %) – асоціації S. aureus із грам-негативними Proteus spp.
Посилання
Miller W, Griffin C, Campbell K. Fungal and algal skin diseases. In: Muller and Kirk’s Small Animal Dermatology, 7th Ed. St. Louis, Elsevier Inc. 2013;243-252.
Mauldin EA, Scott DW, Miller WH, et al. Malassezia dermatitis in the dog: a retrospective histopathological and immunopathological study of 86 cases (1990-1995). Vet. Dermatol. 1997; 9:191-202.
Guillot J, Guého E, Mialot M, et al. Importance des levures du genre Malassezia. Point Vet. 1998; 29:691-701.
Scott DW. Bacteria and yeast on the surface and within non-inflamed hair follicles of skin biopsies from dogs with non-neoplastic dermatoses. Cornell Vet. 1992; 82:379-386.
Berger D, Lewis P, Schick A, et al. Comparison of once-daily versus twice-weekly terbinafine administration for the treatment of canine Malassezia dermatitis – a pilot study. Vet. Dermatol. 2012; 23:418-e79.
Bond R, Lloyd DH. The relationship between population sizes of Malassezia pachydermatis in healthy dogs and in Basset Hounds with M. pachydermatis-associated seborrhoeic dermatitis and adherence to canine corneocytes in vitro. In: Kwochka KW, Willemse T, Tscharner CV, et al (Eds). Advances in Veterinary Dermatology III, Boston, Butterworth-Heinemann; 1998; 283-289.
Guillot J, Bensignor E, Jankowski F, et al. Comparative efficacies of oral ketoconazole and terbinafine for reducing Malassezia population sizes on the skin of Basset Hounds. Vet. Dermatol. 2003; 14:153-157.
Greene CE. Cutaneous fungal infections. In: Infectious Diseases of the Dog and Cat, 3rd Ed. Philadelphia, WB Saunders & Co. 2006; 602-606.
Guillot J, Guého E, Mialot M, et al. Importance des levures du genre Malassezia. Point Vet. 1998; 29:691-701.
Nègre A, Bensignor E, Guillot J. Evidence-based veterinary dermatology: a systematic review of interventions for Malassezia dermatitis in dogs. Vet. Dermatol. 2009; 20:1-12.
Guillot J, Bensignor E, Jankowski F, et al. Comparative efficacies of oral ketoconazole and terbinafine for reducing Malassezia population sizes on the skin of Basset Hounds. Vet. Dermatol. 2003; 14:153-157.
Bond R., Lloyd D.H. Evaluation of a detergent scrub technique for the quantitative culture of Malassezia pachydermatis from canine skin. Res Vet Sei, 58 (1995), pp. 133-137.
Bond R. Superficial veterinary mycoses. Clin Dermatol, 2010; 28(2):226-236.
Bugden DL. Identification and antibiotic susceptibility of bacterial isolates from dogs with otitis externa in Australia. Aust Vet J. 2013; 91(1–2):43-46.
Griffin CE. Classifying cases of otitis externa the PPSP System. Proceedings of ESVD Workshop on Otitis. St Helens, 2010.
Nambi AP. Malassezia dermatitis in dogs. Intas Polivet. 2002; 3:202-205.
Nardoni SM, Corazza F. Mancianti Diagnostic, clinical features of animal malasseziosis. Parassitologia, 2008; 50(1–2):81-83.
Petrov VG, Mihaylov I, Tsachev G, Zhelev P, Marutsov K. Otitis externa in dogs: microbiology and antimicrobial susceptibility. Rev Med Vet, 2013; 164(1):18-22.
Reddy CBK, Kumari KN. Therapeutic management of Malassezia dermatitis in a Labrador retriever dog. International Journal of Livestock Research, 2015; (7):92-95.
Zamankhan H, Malayeri S, Jamshidi T, Zahraei S. Identification and antimicrobial susceptibility patterns of bacteria causing otitis externa in dogs. Vet Res Commun. 2010; 34:435-444.
R. Bond, D.O. Morris, J. Guillot, E.J. Bensignor, D. Robson, K.V. Mason, et al. Biology, diagnosis and treatment of Malassezia dermatitis in dogs and cats Clinical Consensus Guidelines of the World Association for Veterinary Dermatology. Vet Dermatol. 2020; 31:28-74.
Boone JM, Bond R, Loeffler A, Ferguson EA, Hendricks A. Malassezia otitis unresponsive to primary care: outcome in 59 dogs. Vet Dermatol. 2021; 32(5):441-119.
Lorek A, Dennis R, van Dijk J et al. Occult otitis media in dogs with chronic otitis externa - magnetic resonance imaging and association with otoscopic and cytological findings. Vet Dermatol 2020; 31: 146-153.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
