Динаміка формування урожайності зеленої маси та сухої речовини еспарцету посівного залежно від впливу елементів технології

Анотація

Багаторічним бобовим травам належить провідна роль у вирішенні проблеми кормового білка. Крім того, завдяки біологічній фіксації атмосферного азоту вони в сучасних умовах є основою біологічного землеробства. Серед ряду багаторічних трав на належну увагу заслуговує еспарцет посівний, який характеризується сталою врожайністю зеленої маси, значно меншою вибагливістю до родючості ґрунтів, а також гарним медоносом та лікарською рослиною. Стаття присвячена обговорення результатів впливу формування урожайності зеленої маси та сухої речовини еспарцету посівного залежно від впливу елементів технології. Найвища урожайність зеленої маси та сухої речовини за 2 укоси сформувалась перед скошуванням у фазу бутонізація-початок цвітіння за норми висіву 6 млн шт./га, ширини міжрядь 30 см та удобрення N₃₀P₆₀K_90, що становила відповідно зеленої маси 43,4 т/га і сухої речовини 11,0 т/га. Нами встановлено, що вплив досліджуваних факторів був не однаковим. Найвищі показники врожайності встановлено за норми висіву 6 млн шт./га, збільшення до 7 млн шт./га або зменшення до 5 млн шт. га сприяли зниженню урожайності. Найменші показники врожайності відмічені на контролях за норми висіву 5 млн шт./га – 37,1 т/га і суха речовини 8,1т/га. Найвищі за норми висіву 6 млн шт./га – 38,4 т/га і суха речовина 8,7 т/га. Збільшення норми висіву до 7 млн шт./га не підвищувало врожайність, а призводило до її деякого зниження – 37, 8 т/га і суха речовина 8,6 т/га. Не менш важливим виявився фактор удобрення. При додаванні азоту до фосфорно-калійних добрив N30 P60 K90  нами зафіксована найвища врожайність 43,4 т/га і сухої маси 11,0 т/га. При збільшення азоту до N45 P60 K90  врожайність зеленої маси залишалася на тому ж рівні проте вміст сухої речовини дещо зменшився – 10,8 т/га.