Зміна запасів доступної ґрунтової вологи в агроценозах пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах

Анотація

У статті наведено результати змін доступної ґрунтової вологи в посівах пшениці озимої в чотирьох короткоротаційних сівозмінах. Дослідження проведено упродовж 2012 – 2021 рр. на дослідному полі Білоцерківського національного аграрного університету Київської області. Грунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний середньо суглинковий вміст гумусу в шарі грунту 0–30 см 3,7-3,9 %. Досліджували чотири короткоротаційні сівозміни плодозмінна (насичення соняшником 10 %); зернопросапна (насичення соняшником 20 %); зернопросапна спеціалізована (насичення соняшником 30 %); просапна (насичення соняшником 40 %).

Встановлено, що запаси доступної вологи на період сівби пшениці озимої найвищими спостерігалися в зернопросапній спеціалізованій сівозміні, де пшеницю висівали після гречки з у шарі 0–150 см становили – 257,2 мм, у шарі 0–50 см – 78,5 мм. У плодозмінній сівозміні у шарі 0–150 см вони становили – 204,3 мм, у шарі 0–50 см і 50–100 см 59,4 та 52,4 мм, що менше від зернопросапної сівозміни на 19,1 і 15,0 мм.

За плодозмінної сівозміни запаси доступної вологи на період збирання становили 1372 м³/га, зернопросапної – 1154 м³/га, зернопросапної спеціалізованої і просапної – 1327 і 928 м³/га, що і вплинуло на загальні витрати вологи.  Найбільші витрати доступної вологи спостерігалися за просапної сівозміни – 4029 м³/га, тоді як за плодозмінної запаси доступної вологи становили 4032 м³/га. Коефіцієнт водоспоживання вологи найбільшим виявився у зернопросапній спеціалізованій і просапній – 97,8 і 90,7 м³/т відповідно, тоді як за плодозмінної – 70,7, зернопросапної – 85,2 м³, що було менше від просапної на 5,5 і 20 м³/т.