Динаміка показників клітинного імунітету у цуценят залежно від кратності введення біологічного подразника
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.001Ключові слова:
вакцина, лейкоцити, фагоцитарна активність нейтрофілів, цуценята, імуносупресія, «фізіологічний перехрест»Анотація
Вивчення імунофізіологічних показників у цуценят у критичні періоди життя, в тому числі і за введення біологічного подразника, є актуальним напрямком сучасних досліджень. Актуальність пов'язана з постійною зміною імуногенних властивостей біологічного подразника, зниженням резистентності організму тварин внаслідок екологічних змін та відсутністю доступних методів оцінки імунного статусу цуценят після вакцинації. Мета досліджень полягала у визначенні динаміки показників клітинної ланки імунітету у цуценят залежно від кратності введення біологічного подразника (БП).
Експеримент проводився на 10 цуценятах з одного виводка. Цуценят розділили на дві групи: перша – одноразове щеплення на 51 день життя; друга - дворазове щеплення на 28 і 51 добу життя. В якості біологічного подразника використовували вакцину Biocan DHPPi (Чехія).
Авторськими дослідженнями встановлено, що незалежно від кратності введення біологічного подразника в організмі цуценят відбувається «фізіологічний перехрест». В існуючих наукових джерелах відсутня інформація щодо «фізіологічного перехресту» у собак за введення БП, тому авторами були проведені відповідні дослідження для встановлення відповідного факту (чи його спростування). Але при цьому слід зазначити, що біологічний подразник впливає на кількісний склад лімфоцитів та нейтрофілів. Це виражається в тому, що в групі цуценят, де вводили біологічний подразник збільшення кількості нейтрофілів було в 2 рази менше, ніж в іншій групі (де його не вводили на 28 добу). Незалежно від кратності введення біологічного подразника на 70 добу кількість нейтрофільних гранулоцитів та лімфоцитів в крові обох груп суттєво не відрізнялась та зберігала таку тенденцію протягом наступних трьох тижнів спостереження. Встановлено, що введення БП цуценятам спричинює імуносупресивний вплив на організм, про що свідчить зменшення у крові абсолютної кількості нейтрофілів та лімфоцитів. Водночас, введення БП не впливає на фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів крові.
«Фізіологічний перехрест», а саме зменшення абсолютної кількості лімфоцитів і збільшення нейтрофілів у крові цуценят відбувається після 28 доби життя незалежно від введення БП. Подальші дослідження потребують вивчення доцільності дворазового введення вакцини в якості біологічного подразника в досліджених термінах.
Посилання
Broshkov M. M. (2016). Іmmune status of dog depending on the physiological features of its correction (Doctoral dissertation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine).
Degtyarenko, T. V. & Makulkin, R. F. (1997). Biogenic stimulants and immunoreactivity. Odesa: Mayak.
Kazmirchuk, V.I., Kovalchuk, L.V., Maltsiv, D.V. (2012) Clinical immunology and allergology with age-related features. Kiev: VSI “Meditsina”.
Litster, A., Pressler, B., Volpe, A. & Dubovi, E. (2012). Accuracy of a point-of-care ELISA test kit for predicting the presence of protective canine parvovirus and canine distemper virus antibody concentrations in dogs. Veterinary journal, 193(2), 363–366. https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2012.01.027
Schultz, R. D., Thiel, B., Mukhtar, E., Sharp, P. & Larson, L. J. (2010). Age and long-term protective immunity in dogs and cats. Journal of comparative pathology, 142 Suppl 1, 102–108. https://doi.org/10.1016/j.jcpa.2009.10.009
Bergmann, M., Freisl, M., Hartmann, K., Speck, S., Truyen, U., Zablotski, Y., Mayr, M., & Wehner, A. (2020). Antibody Response to Canine Parvovirus Vaccination in Dogs with Hyperadrenocorticism Treated with Trilostane. Vaccines, 8(3), 547. https://doi.org/10.3390/vaccines8030547
Mugnier, A., Mila, H., Guiraud, F., Brévaux, J., Lecarpentier, M., Martinez, C., Mariani, C., Adib-Lesaux, A., Chastant-Maillard, S., Saegerman, C., & Grellet, A. (2019). Birth weight as a risk factor for neonatal mortality: Breed-specific approach to identify at-risk puppies. Preventive veterinary medicine, 171, 104746. https://doi.org/10.1016/j.prevetmed.2019.104746
Russell, F. A., Trim, L. K., Savi, F. M., Simon, C., Dargaville, T. R., Hutmacher, D. W., & Beagley, K. W. (2022). Controlled release vaccine implants for delivery of booster immunisations. Veterinary immunology and immunopathology, 253, 110484. https://doi.org/10.1016/j.vetimm.2022.110484
Pereira, M., Valério-Bolas, A., Saraiva-Marques, C., Alexandre-Pires, G., Pereira da Fonseca, I., & Santos-Gomes, G. (2019). Development of Dog Immune System: From in Uterus to Elderly. Veterinary sciences, 6(4), 83. https://doi.org/10.3390/vetsci6040083
Tizard, I. R. (2021). The administration of vaccines. Vaccines for Veterinarians, 87, 104. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-68299-2.00017-4
Hostetter, S. J. (2012). Neutrophil function in small animals. The Veterinary clinics of North America. Small animal practice, 42(1), 157–171. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2011.09.010
MacGillivray, D. M., & Kollmann, T. R. (2014). The role of environmental factors in modulating immune responses in early life. Frontiers in immunology, 5, 434. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00434
Strasser, A., May, B., Teltscher, A., Wistrela, E., & Niedermüller, H. (2003). Immune modulation following immunization with polyvalent vaccines in dogs. Veterinary immunology and immunopathology, 94(3-4), 113–121. https://doi.org/10.1016/s0165-2427(03)00086-2
Aida, V., Pliasas, V. C., Neasham, P. J., North, J. F., McWhorter, K. L., Glover, S. R., & Kyriakis, C. S. (2021). Novel Vaccine Technologies in Veterinary Medicine: A Herald to Human Medicine Vaccines. Frontiers in veterinary science, 8, 654289. https://doi.org/10.3389/fvets.2021.654289
Niewiesk, S. (2014). Maternal antibodies: clinical significance, mechanism of interference with immune responses, and possible vaccination strategies. Frontiers in immunology, 5, 446. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00446
Mila, H. et al. (2014). Protection against canine parvovirus type 2 infection in puppies by colostrum-derived antibodies. Journal of nutritional science, 3, 54. https://doi.org/10.1017/jns.2014.57
Schultz, R. D. (2006). Duration of immunity for canine and feline vaccines: a review. Veterinary microbiology, 117(1), 75–79. https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2006.04.013
Day, M. J., Horzinek, M. C., Schultz, R. D., Squires, R. A., & Vaccination Guidelines Group (VGG) of the World Small Animal Veterinary Association (WSAVA) (2016). WSAVA Guidelines for the vaccination of dogs and cats. The Journal of small animal practice, 57(1), E1–E45. https://doi.org/10.1111/jsap.2_12431
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
