Зміцнення та відновлення геометричних параметрів дереворізальних пил методом плазмового нанесення зносостійких сплавів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.019Ключові слова:
дереворізальні пили, зміцнення зубів, відновлення геометричних параметрів, зносостійкі сплави, плазмове нанесенняАнотація
У статті висвітлені питання, пов’язані із зношенням та затупленням зубів дереворізальних інструментів, що приводить до втрат різальної спроможності інструменту, зниження продуктивності процесу пиляння деревини, якості пиломатеріалів та заготовок, підвищення енергетичних витрат. Показано, що процес зношення дереворізального інструменту досить складний комплекс явищ, які мають між собою взаємозв’язок. Наведені види зношення інструменту та зазначено, що ступінь зношення різальної частини зубів пил та характер зміни їхньої мікрогеометрії залежить від ряду факторів. Розглянуті методи підвищення зносостійкості дереворізальних пил. Показано, що найбільш перспективним є метод зміцнення зубів пил шляхом наплавлення зносостійких сплавів. Приведена методика експериментальних досліджень круглою пилкою спеціальної конструкції, обумовлені геометричні параметри експериментальних зразків інструменту. Проведені дослідження пил з вставними зубами із сталей Р6М5, 8Х6НФТ, 9ХФ, литого твердого сплаву ВЗКР і твердого металокерамічного сплаву ВК15. Аналіз отриманих результатів показав, що інтенсивність затуплення найменша з використанням сплаву ВЗКР. Наведена характеристика устаткування для наплавлення зносостійких сплавів на зуби пил та технологія їх зміцнення. Випробування пил із зміцненими зубами наплавленим сплавом ВЗКР у виробничих умовах показали високу зносостійкість пил, зростання продуктивності процесу розпилювання, зниження шорсткості оброблювальних поверхонь, зменшення витрат пил у процесі пиляння.
Посилання
Kiryk M.D. (2006). Mekhanychne obroblenya ta derevnykh materialiv. Lviv: TzOV «Kolorove nebo», 412 s.
Kiryk M.D. (1999). Instrument dlya obroblyanya derevyny ta derevnykh materialiv. Kolomyya: VMTS Kolomyyskogo mekhaniko-tekhnologichnogo koledzhu,190 s.
Pamfilov E.A. (1989). Sovremennye metody povysheniya iznosostoykosti derevorezhushchego instrumenta: Obzornaya informatsiya. – M.: VNIPIEIlesprom, 48 s.
Sirko Z.S., Dyakonov V.К., (2020). vynakhidnyky. Zub iz tverdogo splavu dyskovoi pylky. Ukrainskii patent, № 142706,
Sirko Z.S., Dyakonov V.К., (2019). vynakhidnyky. Prystriy dlya shlifuvanya bokovykh poverkhon zubiv dyskovykh pylok. Ukrainskii patent, № 138517.
Sirko Z.S., Golovach V.М., (2018) .vynakhidnyky. Pylkoviy vuzol peresuvnoi lisopylalnoi ustanovky. Ukrainskii patent, № 122758.
Sirko Z.S., Dyakonov V.К., (2014). vynakhidnyky. Strichkova pylka. Ukrainskii patent, № 94881.
Melnyk V.I. (1989). Naplavlenya zubiv ramnykh pyl tverdymy splavamy. Lisove gospodarstvo, lisova, paperova i derevoobrobna promyslovyst. № 1. S. 38 – 49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).