Оптимізація елементів технології вирощування ячменю ярого в північній частині Правобережного Лісостепу

Анотація

Актуальність. Ячмінь є зерновою культурою, яка не втрачає свого значення в умовах сьогодення. Однак технології, які використовуються нині в аграрному виробництві, не забезпечують максимальної реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів ячменю ярого. Тому актуальним є пошук заходів інтенсифікації технологій вирощування культури, які дозволять підвищити урожайність і якість продукції, стабілізувати виробництво зерна, що сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки України. Мета – встановити вплив застосування різних норм мінеральних добрив, стимуляторів росту на фоні різних попередників на урожайність і якість зерна ячменю ярого та визначити економічну ефективність технологічних процесів вирощування культури в умовах північної частини Правобережного Лісостепу. Методи. Під час проведення досліджень було застосовано метод польового досліду, візуальний, зважувально-ваговий, розрахунковий та статистично-математичний, а також хіміко-аналітичні методи, що відповідають нормативній базі України. Результати. Дослідження, проведені протягом 2018-2020 рр. на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті в умовах північної частини Правобережного Лісостепу засвідчили, що  найкращі умови для максимальної реалізації потенціалу сучасних сортів ячменю ярого забезпечує розміщення культури після кукурудзи на зерно, вирощеної на високих агрофонах удобрення. Встановлено  високу ефективність застосування мінеральних добрив у технології вирощування ячменю ярого. У середньому за роки досліджень найвищу врожайність культури забезпечило внесення добрив нормою N_(45+45)P₉₀K₉₀ на фоні застосування побічної продукції попередників ‑ від 4,00 і 4,39 т/га за вирощування після сої до 4,34 і 4,88 т/га за вирощування після кукурудзи на зерно залежно від включення до технології вирощування такого фактора інтенсифікації як застосування стимуляторів росту. Внесення вказаної норми добрив забезпечує приріст урожайності до контролю на рівні від 1,52-1,83 т/га за вирощування після сої до 2,72-3,18 т/га – після кукурудзи на зерно. Відмічено поліпшення якісних показників зерна ячменю ярого за внесення підвищених доз мінеральних добрив. Модель технології, яка передбачала внесення N_(45+45)P₉₀K₉₀ на фоні побічної продукції попередників та застосування стимуляторів росту забезпечує найбільший збір білка і крохмалю: за вирощування після сої ‑ 0,65 і 2,16 т/га, після кукурудзи на зерно ‑ 0,67 і 2,44 т/га відповідно. Розрахунки економічної ефективності підтверджують, що ця технологія дозволяє отримати прибуток на рівні 14206 грн/га за рентабельності 94%. Перспективи. У подальшому дослідження повинні бути спрямовані на удосконалення елементів технології вирощування ячменю ярого з метою превентивного нівелювання наслідків кліматичних флуктуацій для стабілізації виробництва зерна цієї цінної культури, яка в значній мірі забезпечує продовольчу безпеку держави в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення