Свідомість та самосвідомість у психоаналітичному, феноменологічному та екзистенційному дискурсі
DOI: http://dx.doi.org/10.31548/hspedagog2020.04.130
Анотація
Очевидно, найяскравішим і найбільш структурованим поданням інтерпретації структури психіки та рефлексії ХХ ст. є психоаналіз австрійського психотерапевта З. Фрейда. Сутність ірраціональної рефлексії З. Фрейда полягає в конституюванні несвідомого (підсвідомого "Воно") як глобального чинника усієї життєдіяльності людини. "Воно" структурується Фрейдом як чотири шари конструкції з інстинктів, рефлексів та потягів, де нижчим шаром є прояви "первісного дикуна" з його вибуховими афектами (на кшталт, злякався невідомого - вигукнув щось і побіг...). Другим шаром несвідомого у цій умовній структурі є "спогади дитинства" ( сукупність емоційних дефіцитів та нереалізацій, які утворили так звані "комлекси").
Повний текст:
PDFПосилання
Гуссерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. Київ: ППС-2002, 2009. 356 с.
Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія. Підручник. Вид. 3-тє. Київ: Академвидав, 2009. 592 с.
Сартр Ж.-П. Бытие и ничто. Москва: АСТ, 2015. 928 с.
Фрейд З. Психология бессознательного. Москва: Просвещение, 1990. 448 с.
Хайдеггер М. Время и Бытие. Москва: Республика, 1993. 447 с.
Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме (Переклад українською). Львів: Астролябія, 2012. 588 с.
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.