Лібералізм як модерна ідеологія
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2021.02.012Анотація
У статті здійснено розрізнення модерних соціально-політичних наративів з притаманними їм спекулятивними онтологічними та антропологічними основами та реальних підвалини соціальних трансформацій епохи Модерну та показано, що ідейні та суспільно-політичні підвалини лібералізму, зародилися у домодерну добу, набувши масового поширення після виникнення книгодруку. Відкривши доступ широким народним масам до інформаційних ресурсів, він став важливою передумовою трансформації народів в нації, об’єднаних найбільш суголосним їхньому історичному розвитку та соціальним запитам ідеологічним ядром. Його своєрідність була визначена груповими інтересами активної меншості, котра, користуючись здобутками інформаційно-технічних революцій, прикладала чимало зусиль для знищення старих і, що важливо, несправедливих, соціальних порядків. Боротьба з ними, давала індульгенцію на некритичність, тим самим сприяючи проникненню в суспільну свідомість великої кількості ідей, ідеалів та норм, які, попри свій гуманістичний пафос, заклали підвалини для формування нових форм поневолення людини.
Посилання
Afanasyev, A. N. (2010). Aksiologicheskiy podkhod k kontseptsii prav cheloveka [An axiological approach to the concept of human rights]. Uchenyye zapiski [Scholarly notes]. Elektronnyy nauchnyy zhurnal Kurskogo gosudarstvennogo universiteta, 3 (15).
Bokhenskiy, Yu. (1993). Sto suyeveriy. Kratkiy filosofskiy slovar predrassudkov [One hundred superstitions. A Brief Philosophical Dictionary of Prejudice]. Moscow, Izdatelskaya gruppa «Progress»-«VIA». 187.
Universal Declaration of Human Rights, Available at: ttp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015
Habermas J. (2001). Filosofskyi dyskurs Modernu [The Philosophical Discourse of Modernity]. Kyiv: The Fourth Wave. 424.
Golovin Yu. A.. Kokhanaya O. E. (2016). Kritika liberalnoy ideologii kak kontsepta v paradigme mediaobrazovaniya [Criticism of liberal ideology as a concept in the paradigm of media education]. Voprosy teorii i praktiki zhurnalistiki [Questions of theory and practice of journalism], 5 (2). 314-323.
https://doi.org/10.17150/2308-6203.2016.5(2).314-323
Haidt J. (2016), When and Why Nationalism Beats Globalism, available at: https://www.the-american-interest.com/2016/07/10/when-and-why-nationalism-beats-globalism
Hoyan I., Storozhuk S., Fedyk O., Kryvda N. (2019). Worldview and ideological priorities of modern society: ukrainian and euro-atlantic сontext. Ideology and Education in Post-Soviet Countries, 2 (13). 255-272.
Danylova T. V. (2016). The Desire for Recognition in the Context of Francis Fukuyama's Universal History. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 10. 69-77.
https://doi.org/10.15802/ampr.v0i10.87303
Dworkin, Ronald Myles. (2000). Serioznyi pohliad na prava [Taking Rights Seriously]. Kyiv: Osnovy. 519.
Ilin A. A. (2017). Kak tsifrovyye tekhnologii izmenili «Stanok Gutenberga» [How digital technology has changed the Gutenberg Machine]. Istoricheskaya i sotsialno-obrazovatelnaya mysl [Historical and socio-educational thought], 9 (2-2). 161-172.
https://doi.org/10.17748/2075-9908-2017-9-2/2-161-172
Ishchuk N. V. (2009). Liberalna ideolohiia: obrysy pravoslavnoi krytyky [Liberal ideology: outlines of Orthodox criticism]. Proceedings of the National Aviation University. Filosofiia. Kulturolohiia, 2. 46-49.
The Constitution of Ukraine, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Locke, John. (2002). Rozvidka pro liudske rozuminnia [Essay Concerning Human Understanding]: u 4-kh kn. Kharkiv. 152.
MacIntyre, A. (2007). After Virtue: A Study in Moral Theory. University of Notre Dame Press, 286.
Martianov, V. S. (2017). Politicheskaya ontologiya Moderna: v poiskakh uskolzayushchego bolshinstva [Political Ontology of Modernity: In Search of the Elusive Majority]. Zhurnal politicheskoy filosofii i sotsiologii politiki «Politiya. Analiz. Khronika. Prognoz», 1 (84). 107-126.
https://doi.org/10.30570/2078-5089-2017-84-1-107-126
Nozick, R. (1994). The Nature of Rationality. Princeton: Princeton University Press. 242.
https://doi.org/10.2307/j.ctt7rwk2
Pinker, Steven. (2012). The Better Angels of Our Nature: Why Violence Has Declined. London: Penguin Books. 832.
Popper, K. (1994). Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy [The Open Society and Its Enemies]. Vol. 1. Kyiv: Osnovy. 444.
Rawls, John Bordley. (2006). Spravedlivost kak chestnost [A Theory of Justice]. Logos, 1. 35-60.
Sandel, М. (1998). Liberalism and the Limits of Justice. Cambridge, UK New York: Cambridge University Press. 252.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511810152
Storozhuk S. (2020). Natsionalizm yak chynnyk protystoiannia sotsialnym transformatsiiam sohodennia [Nationalism as a factor in opposing the social transformations of today]. Humanitarian Studios: Pedagogics, Psychology, Philosophy, 3 (11(4)). 143-151.
http
Fukuyama, Francis. (1992). The End of History and the Last Man. New York: Free Press. 432.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
