Соціальна епістемологія як можливість розв’язання сучасних проблем наукового пізнання
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.04.121Анотація
Розкриваються проблеми соціальної епістемології, показано глибину даної проблематики, її відкритість до подальших досліджень. Здійснено аналіз специфіки тенденцій розвитку сучасної епістемології та особливостей методології соціально-гуманітарного пізнання в контексті визначення цінностей та пріоритетів розвитку соціуму. Доведено, що саме контекст соціальної епістемології допомагає по-новому поглянути на фундаментальні для суспільства цінності, на теоретичні і практичні питання соціальної обумовленості пізнання і знання. Пропонується огляд її базових понять і проблем, здійснено аналіз відносин соціальної епістемології з іншими соціально-гуманітарними науками, продемонстровані приклади її застосування в ситуаційних дослідженнях, реконструйовані її теоретичні витоки і ряд найважливіших дискусій. Теоретичне значення соціальної епістемології визначається центральною роллю суспільства в процесі формування знання. Практична цінність соціальної епістемології пов'язана з її роллю в перебудові соціальних інститутів, орієнтованих на зберігання, переробку і виробництво інформації. Здійснений аналіз свідчить про те, що методологія соціального пізнання повинна будуватися на принципах об'єктивності, єдності логічного та історичного, соціальної теорії та практики.
Посилання
Brazul-Brushkovskyi, Ye. Epistemolohiia: pidsumky i rezultaty // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Seriia: Filosofski nauky; [redkol.: V. L. Petrushenko ta in.]. - Lviv: Lviv. politekhnika, 2012.- 140-142.
Verytystycheskaia sotsyalnaia эpystemolohyia. Materyalы dvadtsatoho Vsemyrnoho fylosofskoho konhressa 5: 107-114 (2000 ) [Elektr. resurs]. URL: https://philpapers.org/s/Conference%20Proceedings
Merton R. K. Sotsyalnaia teoryia y sotsyalnaia struktura / Per. s anhl. E. N. Ehorovoi. - M.: AST, Khranytel, 2006.- 873 s.
Petrushenko V. L. Struktura i rozvytok znannia / V. L. Petrushenko // Humanitarian vision. - 2018. - Vol. 4, Num. 2. - S. 46-50. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hv_2018_4_2_10
https://doi.org/10.23939/shv2018.02.046
Savytska I.M. Svoboda yak zvilnena svidomist: istoryko-filosofskyi dyskurs. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni VN Karazina. Seriia: Teoriia kultury i filosofiia nauky. - 2013.- 49 (1).- S.67-71
Fuller S. Social Epistemology.2nd. ed. Bloomington and Indianapolis, 2002. - 315 p.
Goldman A. Knowledge in a Social Epistemology. Oxford, N.Y., 2003.- 407 p.
Goldman A. Social epistemology // Stanford Encyclopedia of Philosophy [Elektr. resurs]. URL: http://plato.stanford.edu/entries/epistemology-social
Goldman A. Goldman A. Group knowledge versus group rationality: two approaches to social epistemology // A Journals of Social Epistemology 1:11-22(2004).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
