Споживчі властивості структуроутворювачів на основі вторинної рибної сировини з додаванням цистозіри
Анотація
В роботі обґрунтовано доцільність та ефективність комплексної переробки риби внутрішніх водойм. Проаналізовано сучасний стан, інноваційні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, визначено перспективні напрями комплексної переробки рибної сировини та розвитку ринку структуроутворювачів. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання вторинної рибної сировини з товстолобика (голови, кістки, плавці) з метою формування споживних властивостей структуроутворювачів. Шляхом експериментальних досліджень із застосуванням методів математичного моделювання оптимізовано інгредієнтний склад структуроутворювачів. Науково обґрунтовано закономірності формування і стабілізації властивостей структуроутворювачів на основі вторинної рибної сировини товстолобика шляхом введення до складу чорноморської водорості цистозіри (2 %). Встановлено оптимальне співвідношення рибних відходів та води 1:1,5; час термічної обробки рибних бульйонів - 2,5 години при температурі 85 - 100ºС; температуру сублімаційного сушіння - (50 – 70ºС). Проведено дослідження властивостей структуроутворювачів, визначено закономірності зміни показників якості у процесі їх зберігання. Наведено результати досліджень амінокислотного складу готових структуроутворювачів. Під час досліджень відмічено найбільший вміст таких амінокислот: гліцину, аланіну, проліну, аспарагінової та глютамінової кислот. Дані амінокислоти формують повторювану послідовність у поліпептидному ланцюгу, обумовлюючи спіралеподібну структуру колагену. Високий вміст гліцину та глютамінової кислоти в дослідних структуроутворювачах є характерною особливістю амінокислотного складу рибного колагену. У меншій кількості знаходяться такі амінокислоти, як гістидин, ізолейцин, валін, що може бути обумовлено меншою кількістю поперечних зв’язків. Для забезпечення гарантійного терміну зберігання досліджено динаміку часу розчинення структуроутворювачів протягом 15 місяців. Результати досліджень засвідчили майже вдвічі швидший час розчинення дослідних структуроутворювачів на основі вторинної рибної сировини в порівнянні з контролем, що можна пояснити особливостями будови колагену. Визначено кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП) та патогенні мікроорганізми, в тому числі роду Сальмонела.Посилання
Vorobev V.I. (2018). Tekhnologiya muki kormovoy na osnove rybnoy cheshui [Technology of fodder meal based on fish scale]: dis.…k.t.n.: 05.18.04. Kaliningradskiy gosudarstvennyy tekhnicheskiy universitet. Kaliningrad.
Yarochkin A.P. (2001). Nauchno-prakticheskie osnovy tekhnologiy kompleksnoy pererabotki malomernykh gidrobiontov i vtorichnogo syr'ya ot razdelki ryb [Scientific and practical fundamentals of complex processing small hydrobionts and secondary raw materials from fish cutting technologies]: dis.… d.t. n.: 05.18.04. Gosudarstvennyy Komitet Rossiyskoy Fediratsii po rybolovstvu (TINRO-tsentr). Vladivostok.
Bogdanov V.D., Mamedova T.D. (2003). Rastitelnye strukturoreguliruyushchie dobavki v tekhnologii rybnykh formovannykh izdeliy [Plant-based structure-regulating additives in the technology of fish molded products]. Khranenie i pererabotka selkhozsyrya. 8: 198-199.
Do Le Khyu Nam. (2012). Poluchenie zhelatina iz kollagenosoderzhashchikh produktov razdelki prudovykh ryb s ispol'zovaniem fermentnykh preparatov [Enzyme preparations using to gelatin obtain from collagen-containing products of cutting pond fish] : dis…. к.t.n.: 05.18.04, 05.18.07 . Voronezhskiy gosudarstvennyy universitet inzhenernykh tekhnologiy. Voronezh.
Kao Tkhi Khue. (2012). Obosnovanie i razrabotka tekhnologii polucheniya strukturoobrazovatelya iz kozhi ryb [Substantiation and development of a technology for producing a structurant from fish skin]: dis…. k.t.n.: 05.18.04. Astrakhanskiy gosudarstvennyy tekhnicheskiy universitet. Moskva.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).