Алергічна дія препарату «zg-2011», що складається з екзотоксинів
DOI:
https://doi.org/10.31548/ujvs2019.04.011Анотація
Анотація. Згідно нормативної бази України та стандартів Євросоюзу і США, гель-електрофорез включено до процедури контролю якості протеїнових препаратів фармакологічного застосування. У редакції наказу МОЗ України від 04.01.2013 р. № 3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 березня 2013 р. за № 425/22957 приписано проведення біологічної активності препаратів як на етапі розробки активної речовини або лікарського препарату.
Метою нашої роботи було проведення дослідження екзотоксинів патогенних мікроорганізмів щодо вмісту сумарного білка електрофоретичним методом і на моделі дослідного препарату «ZG-2011» та його алергенну дію. Визначення кількісного вмісту білка проводили спектрофотометрично з використанням набору Pierce BCA Protein Assay Kit (Thermo scientific). Дослідження алергенної дії препарату «ZG-2011» проводили в реакції гіперчутливості уповільненого типу на мишах. Застосовані методи дослідження: метод підрахунку колоній утворюючих організмів, визначення титру концентрації методом диск-преципітації та дослідження протеїнів за допомогою електрофорезу. За результатами досліджень встановлено кількісний вміст білка у екзотоксинів штамів Bacillus anthracis. Визначено, що екзотоксин штаму Bacillus anthracis K-79Z у титрі специфічних сибіркових білків 1:128 має найнижчу кількість загального білка, тоді як у екзотоксинів вакцинних штамів B. anthracis 55, B. anthracis СБ за різних титрів цей показник стабільно високий. Дослідження алергенної дії препарату, створеного на основі екзотоксинів, показало, що введення препарату призводить до збільшення індексу реакції гіперчутливості уповільненого типу в мишей обох статей. Встановленно, що препарат здатен викликати реакцію загальної анафілаксії слабкої та помірної інтенсивності за наявності індивідуальної чутливості організму до його складових. В перспективі будуть проведені дослідження щодо впливу екзотоксинів на лабораторних тварин та препаратів на їх основі.
Ключові слова: алергенна дія, екзотоксин, електрофорез, сибірка
Посилання
Brossier, F., Mock, M. (2001). Toxins of Bacillus anthracis.Toxicon, 39 (11):1747-1755. https://doi.org/10.1016/S0041-0101(01)00161-1.
Chaudhary, А., Hilton, M. В., Seaman, S., Haines, D. C., Stevenson, S., Lemotte, P. K., William, R., Tschantz, W. R., Zhang, X. M., Saha, S., Fleming, T., Croix, B. St. (2012). TEM8/ANTXR1 Blockade Inhibits Pathological Angiogenesis and Potentiates Tumoricidal Responses against Multiple Cancer Types. Cancer Cell 21(2): 212-216. https://doi.org/10.1016/j.ccr.2012.01.004
Fabre, L., Santelli, E., Mountassif, D., Donoghue, A., Biswas, A., ikard Blunck, R., Hanein, D., Volkmann, N., Liddington, R., Rouiller, I. (2016). Structure of anthrax lethal toxin prepore complex suggests a pathway for efficient cell entry. Journal of General Physiology, 148(4):313-324.
https://doi.org/10.1085/jgp.201611617
Fisenko, V. P. (2000).Rukovodstvo po jeksperimental'nomu (doklinicheskomu) izucheniju novyh farmakologicheskih veshhestv. Manual on experimental (preclinical) study of new pharmacological substances. - Moscow: Remedium, 398. (in Russian).
Friebe, S. F., Gisou van der Goot, Bürgi Friebe, J. (2016). The Ins and Outs of Anthrax Toxin. Toxins, 8(3): 69. https://doi.org/10.3390/toxins8030069.
Habriev, R. U. (2005).Rukovodstvo po jeksperimental'nomu (doklinicheskomu) izucheniju novyh farmakologicheskih veshhestv. Manual on experimental (preclinical) study of new pharmacological substances. - Moscow: Medicina, 832. (in Russian).
Herasymenko, V. H., Herasymenko, M. O., Tsvilikhovs'kyy ,M. I., Kotsyumba, I.Ya., Zakharenko, M. O., Obrazhey, A. F., Holovko, A. M. (2006). Biotekhnolohiya [Biotechnology]. Kyiv: INKOS, 15-20. (in Ukrainian).
Kintzer, A. F., Thoren, K. L., Sterling, H. J., Dong, K. C., Feld, G. K., Tang, I. I., Zhang, T. T., Williams, E. R., Berger, J. M., Krantz, B. A. (2009). The protective antigen component of anthrax toxin forms functional octameric complexes, 3: 614-629. https://doi.org/10.1016/j.jmb.2009.07.037.2
Lacy, D. B., Mourez, M., Fouassier, A., Collier, R. J. (2002). Mapping the anthrax protective antigen bindings Site on the lethal and edema factors. Journal of biological chemistry, 277(4):3006-3010. https://doi.org/10.1074/jbc.M109997200.
Slater, L. H., Hett, E. C., Clatworthy, А. E., Mark, K. G., Hung, D. T. (2013). PNAS, 10 (24): 9932-9937. https://doi.org/10.1073/pnas.1302257110.
Fisenko, V. P.(2000). Rukovodstvo po eksperimentalnomu (doklinicheskomu) izucheniyu novyih farmakologicheskih veschestv. - Moscow: Remedium, 398. (in Russian).
Кarshney, A. G. (2016). Development of Recombinant Domains of Protective Antigen of Bacillus anthracis and Evaluation of their Immune Response in Mouse Model for Use as Vaccine Candidates for Anthrax. Journal of Bioterrorism & Biodefense, 7:2 - 8. https://doi.org/ 10.4172/2157-2526.1000147.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
