Бактеріоскопічний метод визначення ступеня свіжості м’яса равликів
DOI:
https://doi.org/10.31548/ujvs2019.03.003Анотація
Метою роботи було удосконалити та визначити ступінь свіжості м’яса равликів роду Helix за різної технологічної обробки бактеріоскопічним методом. Оскільки в сучасній науковій літературі відсутні дані щодо визначення показників безпечності та якості м’яса равликів, зокрема свіжості м’яса різних видів та за різної технологічної обробки бактеріоскопічним методом, тому досліджуване питання є актуальним. Для дослідження використовували м’ясо равликів роду Helix, видів: Helix pomatia, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller. Було відібрано по 30 проб м’яса равликів кожного виду, вирощених на равликовій фермі Київської області.
Дослідження проводились в зимовий період, коли равлики знаходились в стані анабіозу. М’ясо равликів досліджували за різної технологічної обробки: живі, охолоджені і варено-морожені. За результатами дослідження встановлено, що м'ясо живих равликів було свіжим включно по 2 добу; сумнівної свіжості – з 3 доби включно по 5 добу; несвіжі – на 7 добу; свіже охолоджене м'ясо равликів було – включно по 2 добу; сумнівної свіжості – з 3 доби по 6 добу включно; несвіже – на 7 та 8 добу та свіже варено-морожене м'ясо равликів було в період зберігання упродовж 6 місяців за температури мінус 18 °С. Ці дані є стабільними та достовірними, отже, ці показники можна використовувати при оцінюванні безпечності м’яса равликів за різної технологічної обробки і за різних термінів зберігання.
Ключові слова: мікроорганізми, Helix pomatia, Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller, м’ясо равликів, бактеріоскопічні показники
Посилання
Burlaka, V. A., Shevchuk, V. F., Beliaiev, S. M. (2004). Vyroshchuvannia slymaka rodu Helix pomatia v umovakh Polissia Ukrainy. Ekoloho-funktsionalni ta faunistychni aspekty doslidzhen moliuskiv, yikh rol u bioindykapii stanu navkolyshnoho seredovyshcha [Helix pomatia snails breeding at the territory of Ukrainian Polissiya. Ecological and functional, and faunistic aspects of snails’ studying, their role in bioindication of the environment]. Zbirnyk naukovykh prats. Zhytomyr: Volyn, 15–17.
Hural-Sverlova. N. V., Hural R. I. (2012). Vyznachnyk nazemnykh moliuskiv Ukrainy [Identification of land snails of Ukraine]. Lviv, 216.
Donchenko, L.V. (2001). Bezopasnost pyshchevoi produktsyy [Food safety]. Moscwa: Pyshchepromyzdat, 528.
Zabarna, I. V., Bohatko, N. M., Yatsenko, I. V. (2009). Sposib vyznachennia stupenia svizhosti m’iasa ravlykiv bakterioskopichnym metodom. Zaiavka na Patent Ukrainy na korysnu model № u 2019 00992 vid 31.01.2019 r.
Leonov, S. V. (2005). Poshyrennia, struktura populiatsii i biolohiia rozmnozhennia krymskykh moliuskiv rodu Helix (Gastropoda, Pulmonata) [Spread, population structure and reproduction biology of Crimean snails of Helix genus (Gastropoda, Pulmonata)]. NAN Ukrainy. In-t zoolohii im. I. I.Shmalhauzena. Kyiv, ‒ 20.
Popov, V. N. (1996). Vinogradnyyye ulitki Kryma. [Grape snails of Crimea]. Priroda. Simfepropol’.1996. № 1. 6–8.
Reglament ES № 852/2004 Evropeyskogo parlamenta i soveta ot 29 aprelya 2004 goda po gigiyene pishchevykh produktov (OJ L 139, 30.4.2004, p. 1).
Reglament (ES) № 853/2004 Evropeyskogo Parlamenta i Soveta ob ustanovlenii spetsial’nykh gigiyenicheskikh pravil, podlezhashchikh primeneniyu k prodovol’stvennym tovaram zhivotnogo proiskhozhdeniya** (Strasburg, 29 aprelya 2004 goda). Redaktsіya vіd 17.10.2008.
Rekomendovanyi Mizhnarodnyi kodeks hihiienichnoi praktyky stosovno svizhoho m’iasa. CAC/RCP 11–1976, Rev. 1 (1993).
Shevchuk, V. F., Burlaka, V. A., Kryvyi, M. M., Mamchenko, V.Yu. (2017). Bezpeka ta sanitarna yakist m’iasa slymakiv pry yikh utrymanni v umovakh promyslovoi fermy [Safety and sanitary quality of snails’ meat during their breeding in industrial farms.]. Zbirnyk naukovykh prats aktualnykh problem ekonomichnykh nauk. Lviv. URL: http://archive.nbuv.gov.ua
Yakubchak, O. M., Halaburda, M. A. (2018). Analiz mikrobiolohichnykh nebezpechnykh faktoriv u kharchovomu lantsiuzi. [Analysis of microbiological hazards in the food chain.]. Navchalni posibnyky dlia VNZ. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo» Yuston», 148.
Daguzan, J. Snail rearing or Helix aspersa Muller Sligs and Snail in World Agriculyure. British Grop Protection Council, Monograph.
№ 41. 3–10.
Codex Alimentarius, (1993). Guidelines for the application of the Hazard Analysis Critical Control Point (HACCP) system. ALINORM 93/1 ЗА Appendix II Draft adopter by the 22nd Session of the Commission.
Iakubchak, O. N., Zabarna, I. V., Taran, T. V. (2017). Effect of Farmazin® and Tilocyclinvet® on microbiological, chemical, and microscopic characteristics of slaughtering products of broiler chickens. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 125−133. doi: 10.15421/2017_95
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
