Продуктивна кущистість та клонування інтактних рослин жита озимого
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.01.009Ключові слова:
жито озиме, зразок, продуктивна кущистість, донор генів, клонуванняАнотація
Під час ведення гетерозисної селекції жита озимого важливим питанням залишається створення, розмноження та збереження вихідних батьківських компонентів гібридизації, особливо самонесумісних форм. Вирішити проблему можна зміною архітектоніки рослин, інтенсивності кущення та клонуванням інтактних матеріалів. Кущистість жита визначається низкою чинників, зокрема, особливістю генотипу, родючістю ґрунту, глибиною посіву насіння, нормою висіву, строками посіву, погодними умовами вирощування тощо.
Клонування інтактних рослин спрощує процес розмноження генетично ідентичного матеріалу, що досягається стимулюванням закладання бокових пагонів у вузлі кущення. Протягом року з однієї рослини можна отримати біля 500 клонів.
Доведено позитивний вплив цитоплазми на успадкування формування кількості продуктивних стебел, тобто за материнську форму доцільно обирати зразки з високою кущистістю рослин.
Встановлено, що для прискореного розмноження цінних генотипів жита озимого доцільно проводити клонування розкущених зразків протягом року за вирощування в оптимальних умовах тепличного комплексу та поля. Інтенсивність кущення та коефіцієнт клонування істотно залежить від генотипу вихідного матеріалу. Виділено кращі зразки (19–5, 88), що можуть слугувати донорами генів продуктивної кущистості.
Посилання
Urban, E. P. (2009). Winter rye in Belarus: selection, seed production, technology of cultivation. Minsk, 269 p.
Torop, A. A., Chaikin, V. V., Torop, E. A. (2009). Creation of a new morphotype of winter rye. Reports RAHCS, №. 2, P. 3–5. https://doi.org/10.3103/S1068367409020013
Skoryk, V. V., Simonenko, N. V., Skoryk, O. P. (2010). Genetic characteristics of the donor of the dominant short-stemming and grain size of winter rye (Secale cereale). Variety study and protection of rights to plant varieties, Vp. 1 (11), P. 5–13. https://doi.org/10.21498/2518-1017.1(11).2010.59362
Ryabovol, I. S., Ryabovol, L. O. (2015). Characteristics of multiearing materials of winter rye. Materials of All-Ukrainian sciences-practice. conf. “Innovative ways of development of modern vegetable growing”. Uman, Р. 44–45.
Borojevic, S. (1990). Genetski napredak u povecanju prinosa psenice. Savr. Piljoprivr, V. 38, № 1–2, Р. 25–47.
Kobyliansky, V. D. (1982). Rye. Genetic basis of breeding. M.: Kolos, 271 p.
Nurnberg-Kruger, U. (1951). Uber die Aus-wirkung des Plasmas auf Leistungsmerkmale beim Roggen. Zuchter, Р. 21. https://doi.org/10.1007/BF00709723
Ryabovol, I. S. (2018). Productive steaming and cloning of plants of winter rye. Materials of All-Ukrainian sciences. conf. “Actual questions of agriculture”. Uman, Р. 18–19.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
