Аналіз сучасних підходів оцінки рівня економічної безпеки країни
Abstract
Проаналізовано погляди вчених-економістів щодометодичних підходів оцінювання рівня економічної безпеки держави,
розглянуто затверджену на законодавчому рівні методику оцінки
економічної безпеки в розрізі основних індикаторів та їх порогових
значень. Виділено основні суперечності існуючих науково-методичних підходів, що, у свою чергу, знижує достовірність результатів їх
застосування. Доведено потребу в подальшому розвитку теоретикометодологічного обґрунтування системи оцінки рівня економічної
безпеки у вітчизняній науці з урахуванням розвитку різних сфер і
галузей економіки країни.
Визначено сучасний зміст поняття економічної безпеки держави.
Обґрунтовано методологічні підходи до оцінки її рівня, що передбачають
вибір індикаторів та їх порогових значень, використання
мультиплікативної форми інтегрального індексу, нормування індикаторів,
обґрунтування вагових коефіцієнтів у розрізі складників економічної
безпеки.
Економічна безпека держави є важливою складовою національної
безпеки, але, водночас, це складна умовно замкнена система, яка має
свою структуру, внутрішню логіку, що зумовлює актуальність і
необхідність вдосконалення методології інтегральної оцінки рівня
економічної безпеки держави з метою забезпечення адекватного
реагування на дестабілізуючі фактори. Створення ефективної
системи економічної безпеки держави дає можливість вчасно виявляти
загрози національним економічним інтересам і запобігати заподіянню
збитків соціально-економічній системі в цілому.
Downloads
Issue
Section
Article
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).