Теоретичні підходи до інноваційної діяльності підприємств агропромислового комплексу

Автор(и)

  • О. П. Луцій

Анотація

У наукових джерелах концептуальні засади управління
інноваційною діяльністю підприємств визначалися на вищих ланках
державного управління, а не на підприємствах. Крім того, проаналізовано
проблеми підприємств у порівняно стабільному середовищі, яке
неадекватне тим умовам, в яких сьогодні знаходяться підприємства АПК
України. З огляду на це, теоретико-методологічні засади маркетингового
управління інноваційною діяльністю агропромислових підприємств
потребують уточнення і доопрацювання.
Існує тлумачення інновацій у вузькому та широкому розумінні. У
вузькому розумінні, інновації трактуємо як кінцевий результат творчої
діяльності у формі нової або вдосконаленої продукції, що пропонується
на ринку; нового або вдосконаленого технологічного процесу, який
використовується в практичній діяльності. Із цього робимо висновки:
по-перше, інновація стає такою лише за умови її втілення у
виробництво або практичного застосування; по-друге, інновації не
варто ототожнювати з нововведеннями або змінами, чи навпаки.
У широкому розумінні, зміст інновацій визначається як досягнення
розвитку людського розуму (нові ідеї, винаходи, відкриття,
удосконалення та ін.), спрямовані на підвищення ефективності
господарської діяльності в тій чи іншій галузі, у виробництві засобів та
продуктів праці, застосуванні більш ефективних технологій, нових
джерел енергії, поліпшення форм організації праці та управління,
фінансових, торгівельних або соціально-політичних інститутів, форм
міжнародного співробітництва тощо.

Завантаження

Номер

№ 260 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).