Місце орендодавців земельних паїв у системі аграрного маркетингу

Автор(и)

  • В. А. Рафальська

Анотація

Аграрний сектор України на сьогодні розвивається
найвищими темпами. Особливе значення під час вирішення проблем
аграрної галузі має бути надано маркетингу, як орієнтованій концепції
управління сучасним аграрним виробництвом. Однією з особливостей
аграрного ринку є обмеженість землі та залежність виробництва від
неї. Понад 80% сільськогосподарських земель перебуває в оренді
сільгоспвиробників. У нинішніх умовах діяльності агробізнесу
відбувається загострення конкурентної боротьби між орендарями за
переоформлення договорів оренди земельних паїв. Орендодавці – власники земельних паїв, мають зайняти своє
особливе місце в маркетинговому середовищі сільськогосподарських
підприємств і в системі агромаркетингу загалом, будучи одночасно й
постачальниками основного активу сільськогосподарського
підприємства – земельного банку, споживачами продукції цього
підприємства й найбільш вмотивованими працівниками.
У статті розглянуто значення земельних паїв у діяльності
сільськогосподарських підприємств, зазначено їх вплив на економічну та
маркетингову діяльність підприємств. Зокрема, досліджено, що значний
інтерес до орних українських земель виявляють іноземні підприємства
та окремі особи, які готові інвестувати в розвиток аграрного сектору
з використанням передових методів та інструментів маркетингу.

Завантаження

Номер

№ 260 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).