Методологічні аспекти нарощення потенцііалу понятійно-категоріального апарату духовної культури та її системний мультидисциплінарний аналіз

Анотація

Відповідно до актуальних суспільних запитів сьогодення, особливо актуальною постає проблема духовної культури. Саме духовна культура є потужним чинником стабілізації соціального розвитку, дієвою формою внутрішнього соціального контролю. Тому відповідне місце у нашому дослідженні посідає спроба знайти відповіді на питання щодо поняття «духовна культура». В дослідженні використовувались теоретичні методи: аналіз філософської, соціологічної та педагогічної літератури; узагальнення теоретичних підходів до проблеми «духовної культури» з метою окреслення  її змістових особливостей. У статті розглянуто загальнонаукові положення щодо проблеми «духовної культури». З точки зору, різноманітних підходів до визначення понятійно-категоріальний апарату визначено, що «духовна  культура» розуміється як сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства і включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До духовної культури. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво Особливої уваги надано дослідженню проблеми духовної культури у співвідношенні таких підходів як: релігійний і світський як нової, створеної людством реальності, що чітко поділена на непізнаний світ природи та на створений людиною світ культури; спадкоємності, що полягає в творенні, накопиченні, передачі і використанні всіх результатів людської діяльності у вигляді культурних надбань як на рівні окремого індивіда, так і суспільства загалом; цивілізації, що позначає певний рівень розвитку матеріально-технічних досягнень суспільства у зіставленні з духовними надбаннями; державності як передумовою духовної культури; сукупності матеріальних та духовних цінностей, створених людством упродовж історії̈, та різноманітних форм діяльності, у процесі яких змінюються не тільки умови життя, але й самі люди, З’ясовано сутність та зміст духовної культури, в контексті духовного зростання особистості. Охарактеризовано унікальність впливу духовної культури на особистість активізацію її саморозвитку, самовдосконаленню, самовизначенню, духовному росту, забезпечення соціокультурного розвитку соціуму.