Підготовка землевпорядників у Польщі: історико-теоретичні аспект
Анотація
У статті розглянуто історико-теоретичні аспекти підготовки землевпорядників у Польщі. На основі вивчення літературних та документальних джерел з’ясовано, що територіальне планування є нині одним із невід’ємних атрибутів управлінської діяльності розвинених країн. Сучасна система планування розвитку землекористування в Україні недостатньо сформована та збалансована і не забезпечує позитивного результату в досягненні високої економічної його ефективності та екологічної безпеки. Концепція і поняття «просторове планування» були розвинені з позиції формування європейських вимог до планування та просторового розвитку. У Польщі використовують поняття «Gospodarka Przestrzenna» «організація простору соціально-економічної системи в географічному середовищі або просторова організація цієї системи.
Визначено етапи встановлення освітній напряму підготовки – просторова економіка, який передбачає професійне навчання фахівців для регіональних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (проектанти, урбаністи, спеціалісти землеустрою та регіонального розвитку), а також передбачає підготовку майбутніх менеджерів нерухомості, оцінювачів майна та агентів продажу з нерухомості.
Акцентованого увагу на знаннях, уміннях та соціальні компетенції фахівця галузі просторового планування. Сучасний інженер-землевпорядник повинен мати вміння: інтегрованого планування, визначення поточних та майбутніх потреб місцевих громад; діагностувати проблеми та виявляти істотні причини явищ; звертати увагу на можливості розвитку, результати, обмеження та наслідки прийнятих рішень; пропонувати концепції та плани для здійснення змін та впровадження їх в життя.
Обґрунтовано специфіку освітнього напряму як його інтердисциплінарність. Студенти отримують знання з природничих, суспільних і технічних наук. Перспективами подальших розвідок є детальне вивчення зазначених теоретичних положень та пропозицій, урахування яких надасть можливість розбудови практичної діяльності щодо підготовки фахівців галузі «геодезії та землеустрою» в Україні.
Посилання
Журавська Н.С. Реформування підходів у відборі змісту аграрної вищої освіти країн європейського союзу: порівняльний аспект / Н.С. Журавська // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. – 2009. – Вип. 1. – С. 193-204.
Третяк А. М., Третяк В. М., Прядка Т.М., Третяк Н.А. Територіальне планування землекористування в контексті формування фінансової стійкості об’єднаних територіальних громад. / А. М.Третяк, В. М.Третяк, Т.М. Прядка, Н.А. Третяк //Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. –2017. – № 1. – С. 21-27.
Chojnicki Z. Współczesne problemy gospodarki przestrzennej, [w] Współczesne problemy geografii społeczno-ekonomicznej Polski / Z. Chojnicki, T. Czyż (red.).– Poznań:Wyd. Naukowe UAM, 1992. – 200 S.
Dziemianowicz W. Współczesny uniwersytet w obliczu zmian. Problemy kształcenia na kierunku Gospodarka Przestrzenna na przykładzie Uniwersytetu Warszawskiego / W. Dziemianowicz, A.Tucholska // Biuletyn KPZ K PAN. – 2013. – № 251. – S.24 – 37.
Hołuj A. Problemy i dylematy planowania przestrzennego w różnych typach jednostek terytorialnych / A. Hołuj . – Biuletyn KPZ K PAN, 2011. – No140. – S.24 – 37.
Kołodziejski J.O. Przyszły kształt polskiej przestrzeni / J.O. Kołodziejski, WrocławWarszawa-Kraków: Ossolineum, 1991. – 132 S.
Markowski T. Wymagania wobec kszta łcenia kadry na potrzeby planowania i zarz ądzania rozwojem na kierunku gospodarka przestrzenna w świetle nowych trendów rozwoju gospodarczego i cywilizacyjnego / T. Markowski //Biuletyn KPZK, 2010. – № 244. – S.20-29
Markowski T. Zarządzanie rozwojem miast / T. Markowski. – Warszawa: PWN, 1999. – 150 S.
Mironowicz I. Dewastacja polskiej przestrzeni jako produkt procesów społecznych i regulacji prawnych / Mironowicz I. // Biuletyn KPZ K PAN. – 2017. – № 265. – S. 102–125
Opinia prezydium KPZK PAN w sprawie utworzenia dyscypliny Gospodarka Przestrzenna. – Biuletyn KPZ K PAN. – 2010. – №244. – S. 176-182.
Parysek J.J. Narodziny kierunku i początki kształcenia w zakresie gospodarki przestrzennej w Uniwersytecie im. Adama Mickiewicza w Poznaniu / J.J. Parysek // BIULETYN KPZK PAN. – 2017. – № 266. – S. 11–28.
Staszewska S. Kształcenie na kierunku gospodarka przestrzenna – programy studiów a przyszłość absolwentów / S.Staszewska, M. Szczepańska. – Biuletyn KPZ K PAN, 2013. – № 251 – S. 231-258.
Wańkowicz W. Prawne podstawy zarządzania krajobrazem / W. Wańkowicz. – Kraków: Politechnika Krakowska, 2015. – 146 S.
Wańkowicz W. Rewitalizacja i planowanie przestrzenne stref społecznie wykluczonych [Poradnik]. – Kraków: Instytut Rozwoju Miast, 2011. – 152 S.
Wańkowicz W. Poszukiwanie modelu kształcenia dla kierunku studiów gospodarka przestrzenna / Wiesław Wańkowicz, Halina Lipińska //ANNALES UMCS. – 2017. – VOL. LXXII (1). – S. 20-37.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
