Теоретичні засади дослідження метакомунікації в сучасній психології
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2019.03.065Анотація
Стаття присвячена дослідженню явища метакомунікації в сучасній психології. На основі критичного аналізу наукової літератури ми виділили два базових підходи до визначення феномена метакомунікації, розглянули різні дефініції цього терміна і прийняли широке розуміння метакомунікації як комунікації, що супроводжує комунікацію. Було досліджено низку термінів, що починаються з префікса «мета-», і виділено поняття, які становлять категоріальний апарат метакомунікації. Розглядалося співвідношення метакомунікації з такими поняттями, як метамова і метаповідомлення. Виокремлено два типи метакомунікативних стратегій. Було встановлено, що завдяки своїм властивостям метакомунікація займає важливе місце у соціальній взаємодії.Посилання
Bateson, G. (1972). Steps to an ecology of mind. London, Jason Aronson, 520.
DeVito, J. A. (2012). 50 communication strategies. Bloomington, iUniverse, 246.
Goffman, E. (2009). Relations in public: microstudies of the public order. New Jersey, Transaction publishers, 396.
Grabovska, I. V. (2018). The basic approaches to the study of metacommunication in linguistics. International Journal of Philology, 292, 74-79. Kyiv, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Retrieved from: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Filol/article/view/11801
Grabovskaia, I. V. (2013). Teoreticheskiie osnovaniia izucheniia metakommunikativnykh voprosov v angloiazychnom dialogicheskom diskurse [Theoretical principles of investigation of metacommunicative questions in English dialogic discourse]. Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki [Philological sciences. Issues of theory and practice], 7 (25), 78-82. Tambov: Gramota [in Russian] Retrieved from: http://scjournal.ru/articles/issn_1997-2911_2013_7-2_18.pdf
Jacobson, R. (1960). Linguistics and poetics. Style in language. Cambridge, MIT Press, 24.
Jowett, S., Lavallee, D. (2007). Social psychology in sport. Champaign, Human kinetics, 353.
Ruesch, J., Bateson, G. (1951). Communication: the social matrix of psychiatry. New York, W. W. Norton, 314.
Sawyer, K. R. (2003). Levels of analysis in pretend play discourse: metacommunication in conversational routine. In: D. E. Lytle (ed.), Play and educational theory and practice (pp. 137-158). Westport: Praeger publishing.
Steenbarger, B. N. (2004). The psychology of trading: tools and techniques for minding the markets. New Jersey, John Wiley & Sons, 352.
Watzlawick, P., Beaven, J. H., Jackson, D. D. (1967). Pragmatics of human communication: a study of interactional patterns, pathologies and paradoxes. New York, W. W. Norton, 296.
Wood, J. T. (2011). Communication in our lives. Wadsworth, Cengage Learning, 560.
Zabor, M. R. (1978). Essaying metacommunication: a survey and contextualization of communication research. Bloomington, Indiana University, 393.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
