З історії розвитку електронних словників: зарубіжний і вітчизняний досвід
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.01.006Анотація
Метою статті є простежити динаміку розвитку електронних словників у зарубіжній і вітчизняній практиці. З’ясовано, що електронні словники є відносно новим явищем на ринку лексикографічної продукції, які за кілька десятків років еволюціонували від машиночитних словників, точних копій паперових видань до складних цифрових лексикографічних систем з потужним арсеналом функцій. Наведено етапи розвитку автономних та онлайн словників, які завдяки розширеним можливостям пошуку, швидкості, простоті та зручності у використанні, доступності та компактності набули популярності серед широкого загалу користувачів. Дослідження у галузі вітчизняної комп’ютерної лексикографії становить перспективний напрям подальших наукових розвідок.
Посилання
Amelina, S. M., Verchenko, N. P. (2014). Osoblyvosti redahuvannia perekladiv tekstiv ahrarnoi tematyky [Specificities of editing translations of agricultural texts]. Naukovyi visnyk NUBiP. Seriia: Filolohichni nauky, Issue 206, 121-126.
Amelina, S. M., Tarasen-ko, R. O. (2017). Vyvchennia tekhnolohii stvorennia elektronnykh terminolohichnykh baz u protsesi profesiinoi pidhotovky perekladachiv. [Studying technologies for creating electronic terminological bases in the process of professional training of translators]. Information Technologies and Learning Tools. Vol. 60, no 4, 105-115.
https://doi.org/10.33407/itlt.v60i4.1738
Balalaieva E. Yu. (2014). Electronic dictionary: essence, structure, classifications. Sovremennaja pedagogika, No 4. Retrieved from: http://pedagogika.snauka.ru/2014/04/2238.
Baloh V. (2005). Suchasnyi stan ukrainskoi kompiuternoi linhvistyky [Current state of Ukrainian computer linguistics]. Leksykohrafichnyi buleten, No 11, 28-35.
Kupriianov Ye. V. (2008). Kompiuterna leksykohrafiia yak problema suchasnoho movoznavstva (istorychnyi aspekt) [Computer lexicography as a problem of modern linguistics]. Visnyk KNU. Issue 53, 12-16.
Palkova A. (2015). Osnovnye ponjatija elektronnoj leksikografii [Basic definitions of electronic lexicography]. Vestnik TvGU. Series «Filology». No 4, 88-93.
Khomenko L. O., Balalaieva O. Yu. (2005). Dosvid rozrobky metodiv dystantsiinoho navchannia inozemnykh mov u NAU [Experience in the methods development of distance learning of foreign languages at NAU], Naukovi dopovidi NAU. No 1. Retrieved from: http://nd.nubip.edu.ua/2005-1/05klomin.pdf
Nesi H. (2008). Dictionaries in electronic form in: Cowie, A. P. (ed.). The Oxford History of English Lexicography Oxford, Oxford University Press, 458-478.
Pastor, V., Alcina, А. (2010). Search techniques in electronic dictionaries: a classification for translators. International Journal of Lexicography, 23(3), 307-354.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
