Роль фасилітатора в контексті суб’єкт-суб’єктного педагогічного спілкування
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.146-151Анотація
У статті висвітлено результати теоретичного дослідження проблеми педагогічної фасилітації. Панівна роль інформаційних технологій, перехід до змішаного (очно-дистанційного) навчання, необхідність створення безпечного освітнього середовища, спричинена повномасштабною війною росії проти України, зумовлюють актуальну потребу опанування викладачем нової ролі – фасилітатора. Обґрунтовано, що педагогічна фасилітація – ефект педагогічної взаємодії, що виникає в суб’єкт-суб’єктному спілкуванні, сутність якого полягає в актуалізації особистісного творчого потенціалу, покращенні продуктивність взаємодії, шляхом полегшення процесу навчально-професійної діяльності. Детермінантами зазначеного процесу є особливий стиль взаємодії, наявність у педагога особистісних якостей, що зумовлюють можливість виконання ролі фасилітатора. Доведено, що найбільш прийнятною професійною позицією викладача є партнерська, оскільки саме вона дає можливість зреалізувати принцип рівності (суб’єктності). Для реалізації професійної ролі педагога-фасилітатора важливим є усвідомлення соціальних очікувань: гідне ставлення до особистості студента як до найвищої цінності, центрація в педагогічній діяльності на потребах студента та на реалізації власної професійної потреби у саморозвитку, самовдосконаленні, налагодження гармонійних стосунків на підґрунті моральності, духовності. Змістом діяльності педагога-фасилітатора є створення психологічної атмосфери, інтелектуального поля, спостереження за діяльністю здобувачів, моделювання взаємодії студентів, активізування їхньої діяльність. Конгруентність, прийняття та емпатійність викладача сприятимуть формуванню довірливих стосунків педагога та здобувачів, що є запорукою можливості прояву кожним партнером власної суб’єктності.
Посилання
Hornostai P.P. Lychnost i rol. Rolevoi podkhod v sotsyalnoi psykholohyy lychnosty. Kyiv: Ynterpress LTD, 2007. 312 s.
Moskalenko V. Sotsialna psykholohiia. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2008. 688 s.
Myers D.G. (2005) Social Psycho;ogy. McGrawHill. 593 p.
Ortquist-Ahrens, L., Torosyan, R. (2009). The role of the facilitator in faculty learning comunities: Paving the way for growth, productivity, and collegiality. Learning Communities Journal, 1 (1), 29-62.
Rogers К. Voprosy, kotoryie ya by siebie zadal, eslі by byl uchytіelіem. URL: https://studfile.net/preview/2918470/.
Rough J. Dynamic facilitation and the magic of self-organizing change. The Journal for Quality and Participation. 1997. Vol. 20. Is. 3. P. 34–38.
Sukhomlynskyi V. Sertse viddaiu ditiam. Elektronnyi resurs. URL: http://surl.li/sagp (data zvernennia 10.09.2022).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).