Взаємодія культур і феномен традиції
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.176-184Анотація
Метою статті є дослідження взаємодії культур і аналіз феномену традиції у формуванні основних тенденцій в культуротворенні сучасного суспільства. Вивчення та критичне переосмислення культурної спадщини та традицій обумовлене потребою їх практичного втілення в сучасних умовах державотворення. Традиція виступає тим елементом, який накопичує соціокультурний досвід буття нації та дозволяє виробляти нові зразки для наслідування. Феномен традиції утримує націю та кожного індивіда в історії. Наразі ми перебуваємо в перехідному стані, де більше не можемо приймати догматизм єдиної істини, але ще не здатні подолати скептицизму, що нас захлеснув. Перед сучасним суспільством також стоїть проблема відродження мови. Ця проблема є в дійсності, за Рікером, проблемою культури. Світ технократії, в якому ми живемо і вмінню жити в якому ми маємо вчитися, це світ без минулого, світ, який зорієнтований в майбутнє, який намагається знищити власні сліди. Що стосується світу культури, то це – світ пам'яті. Якщо технічне оновлення знищує минуле і перетворює нас в людей майбутнього, людина культури має постійно розв'язувати суперечності між пам'яттю про свої коріння і проектом власного володарюдарювання. Відповідно, ми можемо вважатися істинними людьми проспективи тією мірою, в якій ми звертаємося до власних джерел і відроджуємо наші традиції. Ми народжені у світі слів і маємо неперервно освоювати цей світ. Зрештою саме в мовній сфері поєднуються смисл і безсмисленість і саме на данному рівні вкорінена перспектива проспективи. Феноменологічно-герменевтичну традицію нашого століття можна кваліфікувати як напружені пошуки людського взаємопорозуміння. Уся ця традиція намагається осягнути шляхи подолання непорозуміння, зрозуміти Іншого краще, ніж він розуміє сам себе, й тим самим подолати конфлікт різних інтерпретацій.
Посилання
Val'denfel's B. (2002). Topografiya Chuzhogo. Studii k fenomenologii Chuzhogo. [Topographie eines anderen. Studien zur Phänomenologie des Fremden]. S. 206.
Bohachov A. (2002). Filosofsʹka hermenevtyka. Kurs. S. 406.
Kosharnyy S. (2015). Fenomenolohichna kontseptsiya filosofiyi E. Husserlya: krytychnyy analiz. Ukrayinsʹkyy Tsentr dukhovnoyi kulʹtury. S. 44–51.
Kosharnyy S. (2018). Filosofiya i kulʹtura v konteksti ontolohichnoho vchennya klasychnoyi fenomenolohiyi (E. Husserlʹ). Filosofsʹka dumka. S. 118 – 145.
Riker P. (2002). Intelektualʹna avtobiohrafiya. Lyubov i spravedlyvistʹ. Dukh i litera. [Paul Ricœur. Autobiographie intellectuelle. L'amour et la justice]. S. 114.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).