Взаємодія культур і феномен традиції

Автор(и)

  • O. D. Lauta Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • S. M. Geiko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.176-184

Анотація

Метою статті є дослідження взаємодії культур і аналіз феномену традиції у формуванні основних тенденцій в культуротворенні сучасного суспільства. Вивчення та критичне переосмислення культурної спадщини та традицій обумовлене потребою їх практичного втілення в сучасних умовах державотворення. Традиція виступає тим елементом, який накопичує соціокультурний досвід буття нації та дозволяє виробляти нові зразки для наслідування. Феномен традиції утримує націю та кожного індивіда в історії. Наразі ми перебуваємо в перехідному стані, де більше не можемо приймати догматизм єдиної істини, але ще не здатні подолати скептицизму, що нас захлеснув. Перед сучасним суспільством також стоїть проблема відродження мови. Ця проблема є в дійсності, за Рікером, проблемою культури. Світ технократії, в якому ми живемо і вмінню жити в якому ми маємо вчитися, це світ без минулого, світ, який зорієнтований в майбутнє, який намагається знищити власні сліди. Що стосується світу культури, то це – світ пам'яті. Якщо технічне оновлення знищує минуле і перетворює нас в людей майбутнього, людина культури має постійно розв'язувати суперечності між пам'яттю про свої коріння і проектом власного володарюдарювання. Відповідно, ми можемо вважатися істинними людьми проспективи тією мірою, в якій ми звертаємося до власних джерел і відроджуємо наші традиції. Ми народжені у світі слів і маємо неперервно освоювати цей світ. Зрештою саме в мовній сфері поєднуються смисл і безсмисленість і саме на данному рівні вкорінена перспектива проспективи. Феноменологічно-герменевтичну традицію нашого століття можна кваліфікувати як напружені пошуки людського взаємопорозуміння. Уся ця традиція намагається осягнути шляхи подолання непорозуміння, зрозуміти Іншого краще, ніж він розуміє сам себе, й тим самим подолати конфлікт різних інтерпретацій.

Посилання

Val'denfel's B. (2002). Topografiya Chuzhogo. Studii k fenomenologii Chuzhogo. [Topographie eines anderen. Studien zur Phänomenologie des Fremden]. S. 206.

Bohachov A. (2002). Filosofsʹka hermenevtyka. Kurs. S. 406.

Kosharnyy S. (2015). Fenomenolohichna kontseptsiya filosofiyi E. Husserlya: krytychnyy analiz. Ukrayinsʹkyy Tsentr dukhovnoyi kulʹtury. S. 44–51.

Kosharnyy S. (2018). Filosofiya i kulʹtura v konteksti ontolohichnoho vchennya klasychnoyi fenomenolohiyi (E. Husserlʹ). Filosofsʹka dumka. S. 118 – 145.

Riker P. (2002). Intelektualʹna avtobiohrafiya. Lyubov i spravedlyvistʹ. Dukh i litera. [Paul Ricœur. Autobiographie intellectuelle. L'amour et la justice]. S. 114.

Завантаження

Опубліковано

2022-12-14

Номер

Розділ

Статті